Сміття сортуємо, екоторбинки в супермаркети носимо…Але що ж далі? А далі час виходити на більш глобальні рівні, переконані експерти Української Галицької Партії. Вони детально дослідили тему сміття та мають власні ідеї, як вирішити цю проблему в Україні.
За плечима експертів – не один місяць досліджень українських можливостей та закордонного досвіду. В результаті вдалось розробити прості, але реальні кроки, які допоможуть змінити проблему сміття у цивілізований спосіб.
ТОП-4 кроки для другого життя сміття
- Захоронення має стати найдорожчим способом позбутися сміття.
- Стимулювати роздільне збирання сміття.
- Реформа системи адміністрування і управління сміттям
- Заохочувати приватних інвесторів вкладати кошти у сміттєсортування і сміттєпереробку.
Досить ховати сміття під килимок!
Захоронення має стати найдорожчим способом позбутися сміття. І це зміна №1, яку пропонують експерти Української Галицької Партії.
Адже бруд можна змести під диван, та він від цього не зникне. Захоронення – простий та дешевий спосіб вирішити проблему, відомий з часів дідів-прадідів. Але якщо не змінити цей підхід, невдовзі вже не залишиться місця, де жити та дихати свіжим повітрям.
Почати з підвищення ставки за захоронення сміття.
Проблему зі сміттям можна вирішити у чотири кроки. І почати з підвищення ставки за захоронення сміття. Це найменш обґрунтований і екологічний спосіб поводження з твердими побутовими відходами (ТПВ). Якщо захоронювати сміття буде дорого, то українці будуть змушені шукати альтернативні способи вирішення цієї проблеми.
“Понад 90% сміття в Україні було захоронено на сміттєзвалищах і полігонах ТПВ. Захоронення відходів в Україні залишається найдешевшим видом поводження зі сміттям, а витрати на їх майбутню реконструкцію та закриття не включені в існуючі тарифи. Наприклад, податок на захоронення сміття в Україні становить 0,15 євро за тонну, тоді як у Нідерландах – 107 євро, Бельгії – 82 євро, Фінляндії – 70 євро, Данії – 65 євро, Великобританії – 64 євро, Швеції – 49 євро, Польщі – 27 євро, Австрії – 26 євро, Франції – 20 євро”, – розповідає координатор економічної групи УГП Андріана Шехлович.
Тому першим кроком треба перетворити захоронення на найменш вигідний варіант поводження зі сміттям. Для цього потрібно:
- запровадити підвищений тариф за вивезення несортованого сміття;
- збільшити податок на захоронення відходів (підвищити ставку екологічного податку за розміщення неперероблених побутових відходів);
- підвищити відповідальність суб’єктів господарювання за захоронення відходів у невстановлених місцях і на полігонах ТПВ;
- посилити повноваження контролюючих і правоохоронних органів за поводженням з ТПВ.
Не сортуванням єдиним
Проте лише сортуванням сміття ситуацію не змінити. Не менш важливо його правильно забирати. Тому стимулювання роздільного збирання сміття – це необхідна зміна №2 від експертів Української Галицької Партії.
“Щороку на українських сміттєвих полігонах безповоротно втрачається 9 млн тонн макулатури, 1,5 млн тонн чорних і кольорових металів, 2 млн тонн полімерних матеріалів, 20 млн тонн харчових відходів, 0,5 млн тонн скла”, – розповідає експерт економічної групи УГП Віктор Борщевський.
А все це – гроші! У всьому світі сміття вже давно сортують і ще й заробляють на цьому. У нас наразі така ситуація, що разом з картоном чи склом ми фактично викидаємо гроші.
Несортоване сміття ж коштуватиме дещо дорожче.
Експерти економічної групи УГП пропонують рішення – запровадити окремі тарифи на вивезення та утилізацію сортованого та не сортованого сміття. Це буде додатково стимулювати до сортування як мешканців, так і компанії, що займаються вивезенням твердих побутових відходів.
Наприклад, якщо людина буде сортувати сміття, то вивіз таких відходів буде обходитись мешканцю, скажімо, 30-50 грн. на місяць. Несортоване сміття ж коштуватиме дещо дорожче. Скажімо, 70-100 грн.
Це наразі уявні цифри для розуміння. Але саме за такою схемою працює сміттєва економіка в усьому цивілізованому світі. Це стимулює людей менше продукувати сміття, а те, що утворилось, максимально ефективно використовувати.
Відповідальних немає
Найпростіше – це підкидати сміття один одному. А тому економісти УГП пропонують третім кроком з чотирьох взятись за реформування системи адміністрування та управління сміттям.
Адже зараз смітять усі, але ніхто ні за що не відповідає. Місто киває на область, область – на уряд, а тим часом страждають пересічні люди. І не лише львів’яни.
Смітять усі, але ніхто ні за що не відповідає.
УГП пропонує нарешті розставити всі крапки над “і”та створити єдину компанію-оператора (наприклад, комунальне підприємство), що буде відповідати за вивіз сміття з міст і сіл. І при цьому мати чіткі правила збору та вивозу.
Наприклад, мешканець міста підписує договір зі своїм ОСББ про вивіз сміття і фактично його більше нічого не цікавить: він посортував сміття, оплатив тариф згідно з договором. Причому, в ідеалі за несортоване сміття має накладатись штраф, але наразі це риторика, оскільки спочатку потрібно змінити механізм розрахунків.
Вся подальша робота лягає на ОСББ. Воно пересилає гроші на рахунки компанії-оператора, яка вже розраховується:
- з полігоном ТПВ
- сміттєпереробними заводами
- перевізниками сміття (причому оплата має відбуватись за відповідну кількість пройдених сміттєвозами кілометрів)
При цьому експерти вбачають логіку у тому, щоб гарантувати рівні умови у сортуванні, вивезенні та переробці сміття для приватних і комунальних підприємств. Це б стимулювало відкриту конкуренцію.
Сміття – це бізнес!
Причому, в усьому світі. А тому потрібно залучати приватних інвесторів у цю сферу.
Це четвертий та завершальний крок важливих змін на ринку сміття від експертів УГП. Зараз саме час дозволити приватним інвесторам будувати сміттєсортувальні (сміттєпереробні, сміттєспалювальні) заводи під контролем міської влади.
Для цього експерти економічної групи УГП радять на законодавчому рівні створити:
- прозорі конкурси для приватних компаній з переробки сміття
- чітку систему екологічних вимог до сміттєпереробних підприємств
- надати місцевій владі право укладати договори з переможцями конкурсів
“Правові рамки зможуть контролювати будь-яку антиконкурентну поведінку та захищатимуть права інвесторів. Також це дасть можливість встановити відповідальність за забруднення довкілля, забезпечить прозорість фінансових розрахунків. Усі інші аспекти функціонування сміттєвого ринку також вирішуватимуться на договірній основі”, – пояснює експерт економічної групи УГП Галина Васильченко.
Такий сценарій доволі оптимістичний, адже державна влада відповідатиме за створення цивілізованих правил гри на ринку сміття, а влада на місцях вже будуватиме відносини з усіма учасниками. Ці правила будуть чіткими і зрозумілими, а бізнес отримає додаткові стимули для надання якісних послуг.
Якщо ви маєте ідеї та пропозиції, звертайтесь. В УГП завжди раді конструктивній співпраці.
