“Сідай на ровера – і вйо!” – Іван Гуляк про подорож Італією, довжиною понад 1100 кілометрів

 

Нещодавно дрогобичанин,  велосипедист та бігун Іван Гуляк повернувся з веломандрівки Італією. Тому з ним сьогодні ми говоримо про спортивний туризм.

При зустрічі, Іван одразу запрошує доєднатися до ініціативи Active RUN CLUB Drohobych, яку нещодавно, разом з друзями, започаткував у Дрогобичі.

Хочемо об’єднати дрогобицьких бігунів. Ми вже робили забіг до Дня Незалежності. Побачили, що на такі речі є попит, але багато хто, можливо, не знає, з чого почати. Ось, наприклад, сьогодні збираємось о 19-00 на стадіоні, щоб побігати, і всіх запрошуємо з нами. Про наступні зустрічі можна дізнатися на сторінці нашої ініціативи у ФБ. Не бійтеся, що осінь і наближається зима. В ці пори року бігати теж можливо. Сьома година – це вже темно, тож ми будемо з ліхтариками. Зате такий час зручний, бо можна прийти після роботи.

  • Вас нічого не зупиняє. Цікаво почути про вашу велосипедну подорож до Італії. Ви поїхали з конкретною метою взяти участь у веломарафоні та забігу?

З весни я почав брати участь у різних бігових заходах. Я не є професійним спортсменом. Я та мої друзі – бігуни-любителі. Зараз став популярним так званий спортивний туризм. Тобто, щоб побачити якусь країну, ти дивишся, чи є там якісь спортивні події, які тебе цікавлять. Можеш взяти участь у цікавій для тебе спортивній події і подорожувати одночасно. Ми з друзями вирішили долучитися до велозаїзду Granfondo Roma Campagnolo та трейлу Ecomaratona del Chianti. На Granfondo Roma Campagnolo була неймовірна атмосфера. Сьома година ранку, світає, героїчна музика – це фантастично! Це не  змагання, а просто дружній заїзд Римом. Було видно, що люди їдуть не на результат, а просто, щоб гарно провести час разом. Цей заїзд був на 60 км. 

[arve url=”https://www.youtube.com/watch?v=9vHJPZcG4Jk&feature=share” /]

Трейл Ecomaratona del Chianti ми бігали теж у дуже мальовничій місцевості Chianti, де росте багато виноградників. 21 кілометр забігу мальовничими місцинами Тоскани.

Несподівано для себе я посів четверте місце у своїй віковій категорії та 26 в абсолюті, де брали участь більше восьмисот  учасників. Це після 700 км на велосипеді перед стартом. Саме таку відстань ми подолали, щоб добратися на велосипеді з Риму до Чіанті. До речі, цікавим фактом було те, що під час забігу можна було дегустувати вино з виноградників. Звісно, тільки символічно.

 

Трейл (англ. trail) — легкоатлетична бігова дисципліна, яка передбачає біг сильно пересіченою місцевістю та бездоріжжям (трейл-крос) та яка проводиться в межах різноманітних ландшафтів (включаючи брудні дороги, лісові стежки, вузькі стежинки) в природних умовах на відкритій місцевості (гори, пустелі, ліси, рівнини тощо) і там, де загалом відсутні гарні дороги (бездоріжжя). 

  • Скільки часу у вас займали такі переїзди з міста в місто на велосипедах?

У нас було 11 таких їздових днів. За кожен ми долали більше ста кілометрів у день.  Користувалися картами Maps.Me і обирали шлях велосипедом. Як правило, маршрут пролягав різними маленькими містечками, щоб уникнути трас та платних доріг. Але так ми могли краще познайомитись з Італією. В сьомій ранку ми сідали на велосипед і їхали приблизно семи годин, зупиняючись на перекуси. Під вечір опинялися в якомусь містечку, поселялись і йшли знайомитись з містом (житло бронювали завчасно). Відповідно, кілометрів 10 ще “нагулювали” по місту, лягали спати, а зранку знову в дорогу. Так з дня на день. Маршрут собі обирали  такий, щоб можна було відвідати якомога більше цікавих місць. У сумі подолали 1100 км велосипедами. Всього подорож тривала 14 днів. Відвідали міста: Roma, Viterbo, Bagnoreggio, Montalto Di Castro, Livorno, Pisa, La Specia, Manarola, Siena, Florence, Bologna, Verona, Srimione, Bergamo. Два дні пішло на перельоти і залагодження нюансів.  До прикладу, пакування велосипедів.

  • До речі, розкажи про нюанси польотів з велосипедом?

Щоб велосипед взяти з собою в літак, його потрібно розібрати і запакувати у коробку, оформити та здати в багаж. В Італії вже перед самим вильотом довелося 10 км їздити містом у дощову погоду, щоб знайти магазин канцтоварів (скотч, стрейч плівка), щоб запакувати велосипеди. (Це був чи не єдиний дощ, що нас застав на велосипедах під час подорожі.) За коробку для пакування ми домовилися ще з України з веломагазином-кафе, де нам допомогли. Велике їм спасибі. Виліт назад у нас був з містечка Bergamo авіалініями Ernest. Послуга транспортування велосипеду коштувала 30 євро.

  • З того, що ви розповіли, зрозуміло, що ви старались використати час на максимум і, відповідно, витрачали багато енергії. Якось спеціально придумували собі раціон?

Харчування було “по дорозі”. Італійська кухня. Як без піци?! Багато сортів італійського пива перепробували. Спеціального раціону не було. Постійно в русі. В супермаркетах купували ізотоніки – спортивні напої, що допомагають відновити мінеральні речовини в організмі під час фізичних навантажень.

  • Всі за вином, а ви за пивом до Італії? Не знала, що мають ще й багато сортів пива.

Так-так, і пиво теж. Що стосується традиційних італійських сніданків, то це – капучіно з корнетами (круасани з нутеллою, шоколадом чи джемом). Але ми брали не по одному, а по три для одного.

  • Така подорож вимагає відповідної фізичної підготовки, так?

Нас троє було відносно в одній фізичній формі. Хлопці неодноразово брали участь у львівській “сотці”, “двохсотці”, “трьохсотці”, кілька сезонів катаються на велосипеді. Ми з ними познайомились на одному з трейлових забігів. Це, звісно, досить активна інтенсивна мандрівка. Ми її планували, відповідно до нашого рівня підготовки.

  • Чому Італія?

Якщо брати з точки зору велотуризму, то можна сміливо сказати, що Італія – велосипедна країна. Також потрібно сказати, що осінь – дуже зручна пора року для подорожей Італією. Спека вже спадає, але надворі доволі комфортно – 18-20 градусів. Для нас це тепло. Ми їхали в шортах і футболках, але всі велогрупи італійців, які ми зустрічали,  були вдягнені тепліше: вітрівка і штани. 

Італія має багато старовинних містечок, що збереглись у гірській частині. Починали ми з Риму, звідки одразу після Granfondo Roma Campagnolo попрямували в гори, де відвідали міста  Viterbo та Bagnoreggio (були засновані більше 2500 років тому). Далі з гір – до моря, в Ліворно, потім Піза, Ла Спеція. Ла Спеція – це мальовниче місто на березі моря у західній частині Італії. Сонце, море, пляж. Тепло. Веломаршрут “Ліворно – Ла Спеція” пролягає береговою лінією східного узбережжя,  де з одного боку – море та пальми, з іншого – стрімкі вершини гір. Дуже гарна рівнинна місцевість для прогулянок на велосипеді, з великою кількістю велодоріжок та велосипедистів, які зустрічалися нам як поодинці, так цілими групами. Часом ми об’єднувалися та їхали в колоні з ними. 

  • То ви і покупатись у морі встигли?

Ні, насправді, лише ноги помочили по дорозі з Ліворно до Ла Спеції. А далі попрямували до містечка Манарола, найстарішого з п’яти невеликих міст національного парку Чінкве-Терре (Cinque Terre). Це чарівна та казкова Італія. Там яскраві різнокольорові будинки, між якими збереглися старовинні архітектурні споруди.  Вік багатьох з них – понад 500 років. Манаролла славиться своїми винами. Круті скелясті пагорби, які височіють над морем, засаджені виноградниками. Саме тут і варто скуштувати місцеве вино “Cinque Terre”. Гірська частина гарна тим, що всі старовинні замки там розташовані на вершечках гір. Саме там і можна побачити давню Італію. 

  • Були якісь несподіванки у вас на шляху?

Так, до прикладу, ми розрахували собі маршрут через карти Maps.Me, і нас вело через дуже цікаві місця, куди б ми не заїхали самі, але… ми дещо не врахували підйоми. На одному відрізку дороги з Флоренції до Болоньї, заїзд 140 км виявився ще й з набором висоти у 2000 метрів.  Місцями доводилося брати велосипеди в руки і пхати. Це були Апеніни, через які ми проїхали на десятий день мандрівки. 

  • Чи ви завжди захоплювалися велосипедом і бігом? 

Можна сказати, що в більшій чи меншій мірі велосипед завжди був у моєму житті. Я використовую його на щодень, щоб добиратися до роботи. І взимку теж. За день спокійно набігає 20 км. Велосипед бігу не заважає. Навпаки. Тому я рекомендую поєднувати.

Якщо радити комусь, як розпочати їздити на такі відстані і подорожувати велосипедом, то потрібно розпочинати весною і випробовувати себе на все більших відстанях, поки не дійдете до 100 км. Зафіксуйте цей результат! Крім м’язів, зв’язки також мають звикати до навантажень. Тоді сміливо можна податись у подорож. Відстань 100-120 км в день є оптимальною для велотуризму, щоб вдосталь насолодитися дорогою та краєвидами, і ще за дня добратися до місця ночівлі.  Подорожі велосипедом дозволяють краще пізнати країну, в якій подорожуєш. Ти сам формуєш свій графік і вибираєш місця, де зупинитись.

  • У скільки обійшлась вам ця подорож? Чи можна вважати такий спосіб подорожі бюджетним?

Така подорож є вигідною, якщо їхати на великі відстані. Ми подолали понад 1000 км велосипедом за два тижні. Якщо їхати на кілька днів, то така подорож не виплачується. Ми розраховували, включно з перельотами, харчуванням та житлом, на близько 800Є з особи. Якщо брати до уваги час перебування в Італії та кількість місць, які ми відвідали, то це недорого. Переліт у два боки коштував 200Є. Все решта – супутні витрати, які залежать від того, на яку суму розраховуєте. Можливо, з точки зору фізичної підготовки, така подорож не всім підходить, та якщо відчуваєте себе в силі, то вона є найкращою.

  • Що здивувало вас на шляху?

Напевно, завжди є несподіванкою, скільки українців можна зустріти закордоном. У нас велосипедна форма з тризубом, тож нам часто кричали “Слава Україні!”. 

  • Що потрібно ще врахувати, вирушаючи у веломандрівку світом?

Плануючи мандри Італією, варто врахувати особливості життя італійців, а саме сієсту. Це період переважно з 13:00 до 16:00,  коли закривається більшість магазинів, закладів харчування. Вони йдуть на обід, випивають келих вина чи просто дрімають.

При цьому, час сієсти вважається в Італії практично святим часом – не прийнято дзвонити, приходити або іншим способом відривати італійця від післяобіднього відпочинку. Нам потрібно було підлаштовуватися та враховувати такий ритм,  тому що пообідати в цей час неможливо (окрім як придбати щось в супермаркеті). Ми проїжджали повз цілі села та містечка, що виглядали просто вимерлими, без мешканців, з закритими закладами. 

  • Як вам велоінфраструктура Італії? 

Італія має досить розвинену велосипедну інфраструктуру, як у великих містах, так і в містечках. Вона дуже різноманітна, починаючи з велосмуг, велодоріжок, велосвітлофорів у великих містах – до гравійних велосипедних доріжок та маршрутів за їх межами. Близько 20% всього маршруту ми проїхали саме по велодоріжках. Багато з них є між містами і поза межами доріг. Велосипедна інфраструктура розвинена в рівнинних регіонах, таких як Рим, Ла Спеція, Болонья, Верона. Водії видались нам досить ввічливими. Чи то вони справді такі, чи то ми в формі України на них так вплинули, проте нам не сигналили, об’їжджали з боковою дистанцією 1,5 метри. І це не залежало від того, чи ми їхали в мегаполісі, чи в гірській місцевості, на серпантинах. На велосипеді почували себе комфортно від початку і до кінця мандрівки.  Ну, і стандартно для безпеки обов’язково мали при собі світловідбиваючі жилети в темну пору доби (за законами Італії та просто здорового глузду), мигалки та ліхтарі. 

  • Чи відчували виснаження після повернення?

За 14 днів подолано понад 1100 км по Італії,  з 8800 метрами набору висоти. Це було випробуванням для мене особисто, бо я не звик в короткі терміни долати такі відстані. В перші дні збільшення навантаження відчувались, а потім звик, і 100 км ми вже крутили, ніби так і мало бути. Плануйте цікавий маршрут, і тоді кілометри будуть минати непомітно.   

  • Розкажіть про велосипед, на якому подорожували. Не підвів?

Подорож Італією стала випробуванням для мого велосипеда на надійність. Ще весною обрав для себе гравійну модель Pride RoCX 8.2 2019, розраховану для міста, подорожей асфальтом та пересічною місцевістю. Вона універсальна для веломандрів. На цьому ровері зробив  пробні велозаїзди на весняній та осінній “Львівській сотці”. Пошив підрамну сумку та укомплектував ще однією – під сидінням, об’ємом 17 літрів. На довгому шляху я жодного разу не пожалів через вибір велосипеда. І в тому, що веломандрівка була успішна, велика його заслуга. В таких тривалих подорожах надійність – головне! А тепер найцікавіше: оскільки модель була тестова і я брав її спеціально для подорожі, то вона буде виставлена на продаж. Хочете стати власником Pride RoCX 8.2 2019 з великою італійською історією? Щоб знати деталі – переходьте за посиланням:

https://active-life.org/p1074594511-velosiped-dlya-podorozhej.html

Забігаючи наперед, скажу, що на наступний рік плануємо нові подорожі вже зараз. Обіцяю: буде ще цікавіше, ще вище та ще красивіше. Відпустка на велосипеді – це новий тренд активного відпочинку, що стрімко розвивається в Україні. Запрошуємо з нами! Сідай на ровера – і вйо!

Розмовляла Олена Юркевич

***

Для допитливих читачів додаткова інформація про подорож можна за посиланням:

https://www.strava.com/athletes/20834268

Маршрут:

День 1: Lviv –  (Fiumicino Airpor) – Roma

День 2: Granfondo Roma Campagnolo  – Viterbo

День 3: Viterbo – Bagnoreggio – Montalto Di Castro (Montalto Di Castrо –  Livorno – поїзд)

День 4: Livorno

День 5: Livorno Pisa La Specia 

День 6: La Specia – Manarola – La Specia

День 7: La Specia –  Livrono

День 8: Livrono – Siena

День 9: Трейл Ecomaratona del Chianti  – Florence

День 10: Florence – Bologna

День 11: Bologna – Verona

День 12: Озеро Srimione. ТОП для відвідування.

День 13:  Bergamo 

День 14: Bergamo  Airpor – Lviv

 

Спорядження: 

Велосипед Pride Rock 8.2

Покришки:  schwable X-One (легкі та швидкі)

Сумки: підрамна 4л Підсидінна 17л 

Фляги 2*600 

Фляготримачі з боковим зйомом Zefal 

 

Share this post

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

scroll to top