На наступну сесію Дрогобицької міської ради, яка відбудеться 9 вересня, винесено проєкт рішення, яким передбачається створення ще одного комунального підприємства, де засновником буде Дрогобицька міська рада. Мова йде про створення КП «Фермерське господарство «Тарком».
Статутний капітал комунального підприємства «Тарком» на початку “кар’єри” пропонується затвердити у розмірі 200 000 грн.
Це рішення розглядалося постійними депутатськими комісіями, однак однозначної оцінки чи підтримки у депутатів воно ще не знайшло.
Навіщо Дрогобичу своє комунальне сільськогосподарське підприємство?
Проєкт рішення не містить у собі жодної аналітичної довідки з обґрунтуваннями, чи детальним бізнес-планом роботи цього КП, або ж автора проєкту у якого можна було б про це запитати, тому можна оперувати лише інформацією, яка міститься в проєкті статуту.
Дрогобич після створення нової громади отримав чимало сільськогосподарської землі з якою треба щось робити або іншими словами – “загосподарювати”. Цю землю можна розділити між приватними особами, шляхом так званої “безоплатної приватизації”. До речі, на цю сесію знову виноситься проєкт про виділення земель для ведення особистого селянського господарства. На черзі понад 100 гектарів землі Дрогобицької громади, яку хочуть розділити між 57 щасливцями.
Також можна організувати аукціон та передати право оренди земельними ділянками фаховим підприємствам, які професійно займаються підприємництвом на землі. Але для цього потрібна політична воля, безкорисне бажання впроваджувати ефективні методи роботи на землі, відкрити можливість обробляти землю чесному бізнесу.
Отож, у проєкті статуту це КП має широкий спектр можливостей для діяльності. Відповідно до проєкту рішення це КП «Фермерське господарство «Тарком» має займатися наступники речами: товарним сільськогосподарським виробництвом, в тому числі: вирощуванням зернових культур, овочів та фруктів; тваринництвом та птахівництвом; розведенням великої рогатої худоби молочних порід; розведенням іншої великої рогатої худоби та буйволів; гуртовою торгівлею фруктами й овочами, м’ясом і м’ясними продуктами та молочними продуктами.
У самому проєкті статут перелік значно більший, тобто це підприємство може займатися, згрубша, всім 🙂 Це як зареєструватися ФОПом і записати собі широкий перелік КВЕДів, а вже потім методом спроб та помилок зрозуміти, де саме отримувати прибуток і який КВЕД буде основним. Такий широкий спектр діяльності свідчить про відсутність чіткого розуміння, а чим же буде займатися це КП.
Можу припустити, що основним фактором “необхідності” створення цього КП це земля, яку можна буде передати цьому підприємству, а воно вже з нею зможе реалізовувати свої “статутні завдання”. В одному із пунктів статуту можна прочитати, що “підприємство вільне у виборі предмета угоди, визначенні зобов’язань, будь-яких інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України”. Тобто підприємство, маючи у своєму користуванні отриману без аукціону землю, може передати її ще комусь, наче, для ведення спільної діяльності, але у цій “схемі” криється ще один ризик.
Договір про спільну діяльність
Ще один ризик у діяльності такого підприємств описаний Європейською правдою у статті “Тіньовий ринок землі: найбільш поширені схеми розкрадання”. Зокрема, у цій публікації було описано схему укладання “договорів про спільну діяльність” для користування земельними ділянками державної та комунальної власності. У такий спосіб деякі підприємства, у тому числі пов’язані з представниками влади, отримували державну землю в користування фактично задарма. Як саме?
Згадані договори передбачають, що бізнес на землях державних та комунальних підприємств втілює свої проєкти і ділиться прибутками з власниками. Проте на практиці останні нічого не отримували, а недоброчесні ділки й посадовці отримували величезні масиви для тіньового обробітку. Як зазначають у НАЗК, питання вибору бізнесу, який буде використовувати ділянку, ніяк не регулюється. Рішення про надання землі для обробітку залежить від посадової особи, яка на власний розсуд розпоряджається активом.Надмірна кількість землі в постійному користуванні державних чи комунальних підприємств, яку вони не можуть обробляти самотужки, провокує такі порушення. Кожен керівник буде стикатися із спокусою розпорядитися майном у власних інтересах. “На цих землях сидять бандити, криміналітет, там стріляють, убивають, а обробляють ці землі люди і компанії народних депутатів”, – розповідав ексголова Держгеокадастру, міністр аграрної політики Роман Лещенко.
***
Законом не заборонено створювати комунальні підприємства, які будуть займатися сільським господарством. Але перед тим, як створити КП, треба чітко розуміти: а чим воно буде займатися? Навіщо воно потрібне? Звідки воно буде отримувати дохід? Чи комунальне підприємство може стати ефективною бізнес-структурою? Чи розроблений дійсно реалістичний бізнес-план з чіткими цифрами, дослідженням ринку й формуванням бізнес-моделі ефективного підприємства, а не ще однієї прокладки у численних “схемах”? Хто очолить це КП? Чи є хоч якийсь досвід у чесному приватному бізнесі у тих людей, які хочуть очолити це КП? Чи достатньо кадрів для ефективної роботи такого КП? Звідки взяти кошти на старт і кому їх доведеться згодом повернути?
Усі ці запитання мають сенс, якщо це майбутнє підприємство дійсно має намір займатися сільським господарством.
Олег Дьорка
