Народжені у Незалежній Україні (Інтерв’ю)

Я є однією з тих, хто народився в Незалежній Україні. І я точно знаю, що Україні не 30 років. Наша історія державотворення сягає глибоко у віки. Але це перші 30 років, які Україна зустрічає з визнаними світом кордонами, Конституцією, своїми правами та свободами, реальною, а не декларативною демократією! Народжені у незалежній Україні зустрічають своє тридцятиліття. Тут ми подорослішали, здобули освіту тут чи деінде, але повернулись до своєї країни. Хтось знайшов себе у якійсь професії, а хтось ще у пошуках, хтось створив сім’ю і народив дітей. І все це відбувається тут у НЕЗАЛЕЖНІЙ ДЕРЖАВІ. 

Саме на цьому витку нашої історії ми усвідомили свою гідність і зрозуміли, що маємо самі творити державу, в якій хочемо жити! І цей факт надихає! Хіба не про це мріяли ті, хто століттями віддавав життя за цю Незалежність?  

 Не вчитись бути незалежними, а сприймати це як незаперечний факт – ось, який величезний подарунок має покоління народжене у Незалежній Україні.  

Триває російсько-українська війна. Нам все ще доводиться кожного дня відстоювати свої кордони. Громадяни України тримають зараз цей захисний щит на Сході, аби наша держава могла і надалі розвиватися, стверджуватися у своїй Незалежності. 

У ці дні хочеться чути людей народжених у Незалежній Україні. Тому тут для вас зібрані чотири коротких інтерв’ю, з мешканцями Дрогобицької громади, які живуть і працюють тут, які є змінотворцями кожен у своїй сфері (і це, звісно, лише мала частина  таких людей). 

Цікаво, що вони думають про Незалежність? 

Тоді знайомтеся!

Ярослав Регей, 29 років, депутат Дрогобицької міської ради, ветеран російсько-української війни, стоматолог.

Що для Вас особисто означає незалежність України?

Незалежність України для мене – це право на дискусії та вільні можливості на пошук правди і, як висновок, встановлення історичної справедливості. Історія українського народу не така трагічна та позбавлена щасливих моментів, як нам хотіли подати наші “мижебратья”, щоб деморалізувати та нав’язати нам несамостійність. А сповнена героїзму та волі до власного державотворення. Думаю, незалежність – це те, про що наші герої мріяли 200, 100, 50, 30 років тому і тепер уже навіть сьогодні маємо сучасних героїв, які щодня тримають для нас цю незалежність у боротьбі з РФ. Якщо попереднім і не снилася реалізація тих прав, які маємо сьогодні, то завдання сьогоднішніх утримати та примножити. Маємо проблеми з судовою реформою, адже суди – це та інстанція, яка не отримала справжньої незалежності навіть після двох революцій.

Які цінності незалежності?

Якщо глобально, то незалежність – це мати можливість бути вільним гравцем на міжнародній арені, з цим маємо проблеми, але з 2004 року тут повільний позитивний вектор. Для окремої людини – це обирати, планувати та роботи  майбутнє в себе  вдома (тут від окремого індивідуума, громади і аж до цілої України). 

Які можливості дала Вам незалежна Україна?

Не бути дисидентом чи розстріляним за вільнодумство. Навчила цінувати, любити та захищати як приватну власність, так і країну загалом. 

Що Ви щодня робите для України?

Не зраджую власним принципам, які виховала війна та Майдан. 

Які знакові події Ви можете виділити для Вашого міста/села за часи незалежності?

Розкопки поховання жертв НКВД в тюрмі на Стрийській у Дрогобичі. Це стало можливістю наочно нагадати вічно стужених за “ковбасою та пломбіром”, скільки насправді ця незалежність коштувала.

Юля Кушнір, 27 років, радник голови Дрогобицької громади з гуманітарних питань на громадських засадах.

Що для Вас особисто означає незалежність України?

Коли я думаю про незалежність, то, в першу чергу, думаю про свою родину. Частина з них померли за Україну, служачи в УПА. У День незалежності України я згадую їх, переглядаю фото, ми говоримо з сім’єю про них. День, коли я відчуваю ще потужнішу внутрішню енергію, силу в українстві, силу своєї родини. Незалежність – це для мене безстрашність. Це відданість. Це вільність в собі. Але це також і про відповідальність. Нам час говорити про це слово в контексті незалежності. Щоденна відповідальність за свою країну, вчинки, цінності, які я ретранслюю.  Мабуть, у цей період життя незалежність для мене – це про дорослість. Бо незалежність – це не те, що є по замовчуванню, це те, що тривале в усвідомленні й постійне в роботі. 

Які цінності незалежності?

Відповідальність, внутрішня сила, гідність, чиста енергія, проактивність, любов.

Що ви щодня робите для України?

Я б не окреслювала це словосполученням «для України», думаю, мені більше співзвучне і чесніше: «що я роблю для себе, як українки, для свого майбутнього потомства», бо я і мої майбутні діти і є Україною. Думаю, кожен повинен визначати свою лінію оборони. Моєю лінією оборони є реагування щодо вжитку російської мови державним і приватним сектором у професійній діяльності. Українська мова є для мене сакральною. Це те, що впевнено, ніжно, а, часом, твердо я відстоюю. А також низка культуральних речей: слухати українську мову, читати українські книжки, підтримувати українські проєкти, які транслюють цінності задля цієї країни. 

Які знакові події ви можете виділити для вашого міста за часи незалежності?

Я повернулася у своє рідне місто близько року тому. Уважніше, з вболіванням і готовністю включатися слідкую за подіями. Тому для себе я б виділила одну подію (це не означає, що інших для мене немає, це означає, що ціннісно  мені зараз важливо говорити про цю подію) — це Фестиваль Бруно Шульца. Бо це не просто літературний фестиваль, який об’єднує. Велика літературна постать, народжена в Дрогобичі, це фестиваль національного, культурального діалогу між українцями, поляками, євреями. Щоразу, коли я бачу, як священник греко-католицької церкви, католицький пробощ і рабин тиснуть у день роковин смерті Бруно Шульца на місці його ж смерті руки — я відчуваю усю силу відкритості, сили, діалогу,  який існує у цьому місті. Хіба не так поводиться доросле вистояне місто?

Святослав Степ’як, 28 років, ведучий новин на радіо/екоактивіст/засновник громадської станції сортування “Дро Еко.Логічний”.

Що для Вас особисто означає незалежність України?

Я народився і виріс за незалежної України і не знаю, що таке СРСР. Маю на увазі, що мені нема з чим порівняти. Для мене незалежність – це незаперечний факт того, що українці – визнана світом нація на своїй, визнаній світом, землі. Незалежність – це також велика відповідальність, адже ніхто інший, а саме ми, українці, вже 30 років своїми руками творимо власну історію і ту реальність, яку маємо.

Які цінності незалежності?

Як на мене, найбільшою цінністю незалежності якраз і є ота відповідальність за самих себе. Тобто, ми вільні у виборі “напрямку руху” і самі творимо наше завтра, за яке і несемо відповідальність. Я розумію, що у різних людей – різні погляди. Але на те у нас і демократія, щоб доводити свою думку іншим і залучати до своєї ідеї більше людей. Тобто, у нас є можливість вільно озвучувати свої думки, ідеї, наміри та ще й бути почутим та підтриманим. Це я підкреслюю як противагу тому, що в деяких відомих нам авторитарних режимах з формальною демократією такої можливості нема.

Які можливості дала Вам незалежна Україна?

Як на мене, то можливостей у мене незліченна кількість. Було би бажання і час для реалізації своїх ідей. І це все про незалежну Україну та незалежних українців. 

Що Ви щодня робите для України?

Так, як я екоактивіст, то в основному моя діяльність стосується чистоти довкілля. Зокрема, я займаюся поширенням ідеї важливості та впровадження культури поводження з відходами у рідному місті.

Які знакові події Ви можете виділити для Вашого міста/села за часи незалежності?

Акції протестів у 2004 і 2014 роках, які об’єднували проєвропейських людей. Вони показали, що критичні ситуації добре гуртують людей. Вони показали, що це спільна цінність для багатьох людей (отой європейський вектор руху). Також я відчував себе не хвилі ентузіазму, коли містяни вийшли у 2020 на прибирання парку Новонароджених. Що також показало запит суспільства і цінність зелених просторів у “тілі” міста. Мені приємно як громадськість відстояла найдавніше діюче підприємство країни – Дрогобицький солевиварювальний завод. Нехай процес був довгим і затягнутим через бюрократичну тяганину, але активісти змогли зберегти дрогобицьку історичну цінність. Це наочний прояв якихось “відголосів предків”, історичного духу, бо ж “Дрогобич – у ньому вся сіль”.

Ірина Марків, 21 рік, сфера діяльності –  туризм. 

Що для Вас особисто означає незалежність України?

Незалежність України, для мене – це суверенність, а також політична та економічна стабільність. Це можливість вибору власного орієнтира, за яким ти будеш йти

Які цінності незалежності?

Основною цінністю Незалежності, для мене, є – свобода у різних її проявах: вибору, думки і слова. 

Які можливості дала Вам незалежна Україна?

Можливість бути українкою.

Що Ви щодня робите для України?

Роблю все можливе і неможливе, щоб завтра було краще. 

Які знакові події Ви можете виділити для Вашого міста/села за часи незалежності?

Події, які дали мені внутрішні поштовхи до змін: Революція Гідності 2013-2014, а з місцевих подій – фестиваль «Велика Гаївка».

***

Цікаво, що думає молодь з різних куточків України? Тоді читайте статтю від ВІ “Активна Громада” Ровесники незалежності України. Думки українців. Команда “Активної Громади” напередодні 30-ї річниці Дня незалежності України поспілкувалася з молодими людьми з усієї України, яким наразі до 30 років включно і які є ровесниками нашої незалежності та, не дивлячись на вік, вже досягли успіхів у своїй сфері діяльності. В матеріалі відповіді опитаних з Харкова, Львова, Дрогобича, Рівного, Слов’янська, Бахмута, Краматорська та Києва. Це студенти, освітяни, керівники громадських організацій, науковці, журналісти, держслужбовці, інженери, громадські діячі та активісти. 

Олена Юркевич, регіональна координаторка ВІ “Активна Громада”

Share this post

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

scroll to top