Це якась“посада”? Якщо так, то які її функції? А як взагалі зрозуміти, які досягнення тебе роблять громадським активістом, а які ні? Хіба є якась інстанція, яка надає тобі статус громадського активіста? Чи процес ініціації у цю суспільну роль? Чи може є якийсь “ген” активності?
Я помітила, що у суспільстві є певна тенденція розуміти громадського активіста, як певний статус, яким повинна нагородити тебе “якась інстанція”, бо ж не годиться себе самому так називати.
А справа в тому, що громадський активіст – це поняття, яке не має строго переліку критерій, які б його визначали і є досить суб’єктивним поняттям. Давайте разом перевіримо.
Отже, громадський активізм – це точно про системну залученість у житті громади, країни чи світу в цілому (АЛЕ системна залученість – це як?).
Це про час, як наш ресурс, який ми присвячуємо для вирішення певних суспільно важливих викликів (АЛЕ скільки цього часу потрібно присвятити суспільно важливій темі, щоб вважатися активістом?).
Це про мотивацію, яка полягає у досягненні позитивних змін у громаді, тому що я особисто заслуговую на ці позитивні зміни (АЛЕ що саме є позитивними змінами? для когось одні і тіж речі можуть здаватися позитивними, а для інших – ні). Це про цінності, але і ця тема досить складна, щоб на неї опиратися у визначенні активізму.
Але є певні вміння, які точно стануть у пригоді будь-якому активісту – це вміння комунікувати з людьми і справлятися з конфліктними ситуаціями, які ТОЧНО будуть. Ще треба зрозуміти точку відліку активізму, зрозуміти де він починається, як народжується? У своїй більшості активізм зароджується саме у точці конфлікту або непорозуміння і завдання активіста знайти конструктивне рішення у цьому процесі.
Тож, активіст ти чи ні можеш вирішувати тільки ти особисто. Це вже питання самоідентифікації і внутрішнього цензора, який оцінює, що саме ти робиш для того, щоб світ навколо ставав більш схожим, на той, в якому тобі хотілось би жити.
Мало людей готові назвати себе громадськими активістами (хоча насправді у суспільстві їх є багато). Чому так? Бо разом з цим статусом ти ніби береш на свої плечі весь тягар відповідальності за вирішення всіх негативних ситуацій навколо. Інколи можна почути “Ти ж активіст! Зроби щось!” Ти ніби повинен бути Супергероєм, який може вирішити все! Але громадський активіст – це не професія, на нього не навчають у ВНЗ і ти не повинен вміти і знати все, і тим більше брати на себе відповідальність замість інших.
Це певний стиль мислення, який дозволяє нам бачити важливість у тому, щоб діяти навіть не отримуючи від цього прямої вигоди у фінансовому співвідношенні на банківському рахунку. Хоча, це прекрасно, якщо громадський активіст врешті знаходить себе на посаді, де може здійснювати свою діяльність і отримувати за це кошти. Всі ми люди і точно не харчуємось сонечком.
Як на мене, здоровий активізм – це зовсім не про жертовність. Це навіть більше про егоїзм. Бо в першу чергу МЕНЕ не влаштовує те, що я бачу і Я готовий(а) це змінювати. Здоровий громадський активізм завершується там, де людина очікує, що хтось, а не вона має отримати задоволення від проробленої роботи і хтось їй повинен дякувати за це.
Насправді, це надзвичайно важливо, щоб ми не боялись і не “встидались” себе ідентифікували з цією суспільною роллю – громадський активіст. А були готові бути публічними, говорити про це, ділитись досвідом, підтримувати інших та мотивувати на цьому шляху, ділитись відповідальністю і цінувати свій час, щоб не втрачати себе у намаганні спасти світ.
Якщо тобі це резонує, то заходь знайомитися з онлайн-платформою “Активної Громади”. Тут ти можеш знайти всі необхідні знання, щоб розпочати свою історію активності, допомогти іншим, якщо в тебе є такий досвід, знайти підтримку для своєї громадської ініціативи. Тут ти точно не почуватимешся самотньо!
Заходь за посиланням та реєструйся https://ag.com.ua/
Олена Юркевич, регіональна координаторка ВІ “Активна Громада” у Дрогобичі
