Рівно рік тому, 15 березня 2020 року, стався другий масштабний карстовий провал на руднику N 2 Стебницького гірничо-хімічного підприємства “Полімінерал”. Що змінилось за рік часу?
На момент провалу вентиляційний горизонт був вже на кілька метрів затоплений, але ґрунт на ділянці зруйнованих ціликів після попереднього провалу 30 вересня 2017 року став не стійким та обвалився за тим же самим механізмом. Про це повідомив науковець Василь Дяків.
Після провалу 15 березня і до вересня 2020 року затоплення відбувалось виключно у соленосній товщі, де не було гірничих виробок, а соляний карст розвивався лише на ділянках карстових каналів, у тому числі під дорогою Трускавець-Львів.
Після вересня, розвиток карсту в межах другого рудника припинився, оскільки затоплення відбувалось виключно у надсольовій товщі, а води у солях за дуже короткий час стали неагресивними до легкорозчинних порід.
Станом на початок березня 2021 року рівень затоплення 2 рудника став вищим ніж рівні затоплення у провалах, який стався 30 вересня 2017 року та провалу, який стався 15 березня 2020 року, і становив 25-24 метри від денної поверхні, тобто найближчим часом повністю зрівняється зі статичними рівнями ґрунтових вод.
Практично повне затоплення рудника унеможливило скид розсолів з хвостосховища, що було передбачено комплексним проєктом через його недофінансування у період перебування у державній власності, а також після приватизації, із виконанням передбачених заходів на 25-30% від запланованого.
Як наслідок, особливо гострими у даний час стали проблеми хвостосховища з ризиком повторення катастрофи, яка сталася 15 вересня 1983 року, а також проблеми екологічної безпеки територій біля обох провалів, закарстованих ділянок старої дороги та нової так званої об’їзної дороги, яка минулого року почала будуватись, але останні чотири місяці будівельні роботи припинені.
“Точну причину того, чому припинилось будівництво, треба питати у переможця тендеру. Так виглядає, що у Ковідному фонді більше немає грошей на будівництво саме цієї дороги, а нового джерела фінансування не знайшли.
Ризик провалу нової дороги у кілька разів більший, ніж старої дороги, оскільки відстань від поверхні до солей на ділянці нового будівництва 30-50 м, і ця ділянка ніколи не зазнавала динамічних навантажень від руху транспорту.. Тоді як під старою дорогою потужність надсольових відкладів в два-три рази більше – біля 100 м, до того ж вона постійно перебуває під впливом динамічних навантажень, і Богу дякувати досі не провалилась”, – прокоментував науковець Василь Дяків.
Вищевказані проблеми посилюються повною невизначеністю щодо того, хто має вирішувати ці загрози – держава чи власник Полімінералу. рудник N2 та хвостосховеще перебувають у державній власності, але під управлінням власника акцій виключно з метою виконання природоохоронних заходів.
Але які це мають бути заходи і що має виконуватись, ні держава, в особі фонду Держмайна, ні власник акцій НЕ ВИЗНАЧИЛИСЬ, оскільки немає нині діючого документу, який би регламентував перелік та об’єм природоохоронних заходів..
Стежте за новинами на Telegram-каналі: https://t.me/Vartonews
