Карантин та поширення коронавірусу вніс свої корективи в туристичну сферу країни. Проте не все так погано, як здається. У цьому переконує Ігор Чава, керівник Туристично-інформаційного центру Дрогобича.
Сьогодні поговоримо про ті виклики, які зараз стоять перед туристичною галуззю та про можливості, які з’являються при будь-якій кризі. Важливо, їх вчасно помітити та скористати з них.
Ігорю, сьогодні туристична сфера країни та значної частини світу просто зупинилася. Таке, мабуть, було останнього разу щойно після Другої світової війни. Твоя оцінка тому, що відбувається.
Ця кількамісячна пауза болісно вдарила по туристичному бізнесу. Це стосується усіх — від власників турфірм, адміністрацій міст, які отримували прибуток від туристів, і аж до, власне, туристів, які відчувають дискомфорт без можливості подорожувати та відвідувати нові місця. Без жодного сумніву, ми зараз є свідками великих подій, бо з великою долею ймовірності, навіть після карантину нас чекатимуть серйозні зміни, а подекуди й обмеження.
Про обмеження, це про можливість того, що деякі країни будуть зачинені для туристів?
Так, в цьому теж є велика ймовірність. Ну ось, наприклад, звичний автобусний тур за емоціями до Кракова чи Будапешту може виявитися недоступнім. Ми ще поки не знаємо чи готовий буде ЄС пускати до себе туристів не з Євросоюзу. Звісно, з часом все нормується, але те, що буде перехідний період — факт. В цьому сенсі має актуалізуватися внутрішній туризм, тобто такі міста, як Дрогобич, Стрий, Самбір, зрозуміло — Трускавець, Моршин чи Східниця, отримуватимуть додаткових гостей. І це треба використати для нас і для Дрогобича теж!
Цей рік для Дрогобича мав бути роком подій та фестивалів. Так багато заходів було скасовано і скоріш за все цього року не буде традиційного відкриття туристичного сезону у Дрогобичі. Це так?
На жаль, так. Цього року у нас були грандіозні плани, пов’язані з проведенням кількох великих масових заходів у Дрогобичі, а це і відкриття туристичного сезону, й проведення фестивалю Дрогобицької ковбаси, й наша постійна екскурсійна діяльність, яку ми проводимо в межах Туристично-інформаційного центру. Вже традиційний фестиваль Бруно Шульца теж не відбудеться. Було багато планів, проте зовнішні фактори змушують нас не відмовитися від задуманого, а просто скорегувати формат і час. Тому ми очікуємо можливості все провести, коли буде нагода. У певному сенсі цей карантин став періодом для переосмислення нашого курсу та пошуку нових форм.
Ось, наприклад, якби не карантин, то ми б не почали влаштовувати онлайн екскурсії цікавими місцями Дрогобича чи Трускавця. А це нова форма популяризації наших міст.
Якби не карантин у нас би не розпочалася активна співпраця з сусідніми містами у побудові спільної стратегії розвитку Дрогобиччини, як туристичного краю. Зараз є інтерес від Трускавця та Борислава чи Східниці, бо важливо розуміти, що розвиток нашого регіону в туристичному напрямку залежить від розвитку кожного міста окремо та всіх разом.
Зрештою, якщо турист приїде у Трускавець, то йому обов’язково буде цікаво поїхати на день у Дрогобич чи Борислав. Треба просто намалювати дорожню карту і говорити про це. Зараз, власне, над цим працюємо.
Ігорю, на твою думку, які будуть тенденції у туризмі після завершення карантину?
Внутрішній туризм. Люди почнуть відкривати для себе свою країну. У нас є багато цікавих місць. Проблема є лише в інформуванні та інфраструктурі. Тому не треба мовчати, якщо ваше місто чи село має цікаву місцину, яку варто звідати. Говоріть про це. Звісно, потрібна і стратегія, тому, наприклад, якщо взяти Дрогобич, то у розвитку туризму мають бути зацікавленні всі: влада, громада та бізнес. Якщо туристи будуть до нас приїздити — всі від цього виграють.
Люди спраглі до емоцій, тому треба розповідати історії, зацікавлювати. Пропагувати та не чекати, що туристи просто до вас приїдуть, бо ви такі хороші. Треба знати, де саме ви хороші (ред. сміється).
Настав час переосмислити нашу країну в контексті туризму. У нас є що побачити, є куди поїхати та є чим зайнятися. Лише треба мобілізувати всі свої кращі сторони, працювати над інфраструктурою. Це все досяжно. На рік чи два маємо стати ще більшими адептами внутрішнього туризму.
В чому сила малих міст?
У тому, що ми мало про них знаємо. Наприклад, в якому з міст України Рокфеллер мав свою компанію? Відповідаю — в Бориславі. Цікавий факт?! Так, звісно. А що спільного між селом Рихтичі, яке знаходяться поруч з Дрогобичем, та Ріо-де-Жанейро? Статуї Ісуса Христа, які встановленні в Ріо та Рихтичах, мають одного автора! А де найглибші шахти у Європі? Ось, у Стебнику. Звісно, ви туди не потрапите, а у музей сходити можна чи зустрітися з екскурсоводом, який вам про це розповість.
Великою перевагою малих міст також є те, що у тут немає великого туристичного потоку і немає значного скупчення туристів, відтак мала ймовірність чимось заразитися. А страх у людей перед інфікуванням ще буде, тому це теж треба враховувати. У малих містах є актив який буде давати більше ніж ви очікуєте. Це я про наших приятелів та коліжанок, великих фанатів своїх міст та сіл, які готові розповідати найцікавіші історії про свої рідні терени. Тож, чекаємо до кінця карантину і хутчіш до Дрогобича, Трускавця, Борислава, Східниці чи Стебника.
Чим здивувати вас у тих місцях, де вже були десятки разів?! Настав час відкривати для себе нові локації, нові міста, нові історії!
Розмовляв Олег Дьорка
Повне або часткове використання матеріалів ресурсу “ВАРТО — Галицькі Новини” дозволяється лише за умови прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на безпосередню адресу матеріалу на сайті vartonews.com.ua.
Стежте за новинами на Telegram-каналі: https://t.me/Vartonews
