Цього разу «Розвивайся» у Пустомитах, що на Львівщині. Тут молодий лікар зі Львова Володимир Дробіняк днями відкриє своє перше бізнес-дитя – Клініку сімейної медицини «Лікардо».
Про вартість проекту пан Володимир не розповідає – каже, комерційна таємниця. Але знайомство з клінікою, яка от-от відкриється, дає підстави розуміти, що це значні кошти.
Отже, чому саме Пустомити, чому «Лікардо» і чому власна справа? Про це у нашій розмові.
– Пане Володимире, вітаю. Розкажіть, як все почалося. І як так сталося, що мешкаючи у Львові, справу починаєте у Пустомитах?
– В медицині я з 2007 року. Ще під час навчання в медичному університеті, працював у обласній кардіореанімації, де пройшов на практиці «школу молодого бійця», в тому числі з пацієнтами, яких не можливо було врятувати. Працював як у державному медичному закладі, так і у приватній мережі клінік. Проте давно хотів мати власну практику.
У зв’язку з реформою, яка відбувається в сфері охорони здоров’я, відкрилися певні можливості. Тож знайшов партнера, і ми почали реалізовувати проект: прописувати бізнес-модель, аналізувати її, вирішувати як її втілити в життя.
Звичайно, більш престижно починати справу у самому Львові: там вищий чек, більш платоспроможний покупець.
Ми ж вирішили стартувати з районів, щоб надати людям сервіс та якісні медичні послуги на рівні приватних клінік Львова. Тут ми бачимо ринок, який лише формується. Тут наразі є куди рости.
Ми об’їздили всю Львівщиною: це був Червоноград, Стрий і багато інших міст. Зупинилися на Пустомитах, бо тут знайшли гарні умови щодо приміщення, розташування.
В майбутньому є мрія розвинути мережу в різних містах, де лікарі могли би себе реалізувати, перейшовши з державної практики в приватну, а мешканці – отримувати більш якісне медичне обслуговування.
– Відкриття клініки заплановано на 11 листопада. Скільки часу минуло від ідеї до реалізації?
– Десь півтора роки. По ресурсах ми більш-менш гарно все прорахували. Але ось часу – дуже не вистачає.
– Було важко?
– Було трохи незрозуміло. Нас, лікарів, не вчать як вибудовувати бізнес-системи. Це по суті інша спеціальність – підприємництво. Треба було швидко навчатися, ухвалювати рішення.
Якщо рішення невдале – це було боляче, і по ресурсах теж.
– Окрім того, що ви закінчили факультет «Лікувальна справа» у Львівському медичному університеті імені Данила Галицького, ви ще десь навчалися? Звідки знання?
– Власною справою я цікавився ще зі студентських років. Ще коли вчився, трохи підпрацьовував. Це була китайська фірма «Тянши», що базувалася на мережевому маркетингу. У них були гарні курси, тоді я й загорівся ідеєю мати власну справу.
До 2016- го накопичилися ресурси, тож почав більш прицільно готуватися. Це була і самоосвіта, і навчання на кафедрі післядипломної освіти (спеціальність – Організація управління у сфері охорони здоров’я). Також рівень знань, який потрібен, щоб реалізувати проект, постаралася дати Львівська бізнес-школа, де до кожної справи підходять індивідуально.
– Окрім того, що клініка надаватиме послуги вузьких спеціалістів, у вас можна буде підписати декларацію з педіатром або терапевтом. Оце нововведення часів Уляни Супрун, що сімейний лікар може бути і приватним – наскільки воно зайде?
– Наразі, чесно, не знаю.
Я вивчав і те, як працюють сімейні лікарі в селі та з якими труднощами стикаються. І як виглядає робота лікарів-ФОПів. І розумію, що одному терапевту буває складно справитися. Тому ми розглядаємо модель залучення більшої кількості фахівців – разом зі сімейним лікарем та широким спектром діагностичних послуг.
– Що у вас можна буде зробити? Які послуги отримати?
– Аналізи (наші партнери – це велика львівська приватна мережа, яка на чільне місце ставить якість лабораторних обстежень).
Ультразвукову діагностику (ми закупили УЗД-апарат експертного рівня, в якому є функція еластографії. Це дуже сучасна технологія для діагностики онкозахворювань на ранніх етапах. Далеко не в усіх приватних закладах Львова є таке обладнання).
Послуги терапевта, педіатра, сімейного лікаря, гінеколога і я по фаху уролог.
Готуємось запровадити також паліативну та регенеративну медицину, але все залежить від НСЗУ та програми медичних гарантій 2020р.
– Як ви гадаєте, наскільки будете конкурентними в плані фінансовому? Скільки коштуватиме у вас консультація лікаря?
– Консультація вартуватиме 200 гривень.
Чи буде ціна прийнятна для пацієнта? Думаю, так. Але точно знатимемо вже на етапі зворотного зв’язку.
– Питання коштів. У своїх візаві завжди запитую – звідки? Отже, скільки коштує такий проект і звідки кошти?
– Скільки – не можу сказати. У нас з партнерами підписаний договір і це є фактично комерційна таємниця. Щодо ресурсу – кошти мої власні і родини.
– Скількох маєте партнерів? І які маєте плани на майбутнє? Яке місто бачите наступним?
– Почну з партнера. Я за освітою лікар, а навичок бізнесових не мав. Тож шукав серед знайомих і друзів людей, які мають практичний успішний досвід реалізації. Мій партнер – успішний підприємець, який має хорошу історію.
Коли ми зустрілися, він одразу резюмував, що ідея кабінету (як спершу планувалося) – це добре, але мало. Бізнес треба масштабувати.
Тож ми вирішили працювати над моделлю, яку можна буде потім поширювати, створивши мережу.
З міст, які є цікаві для бізнесу, мені сподобався Новояворівськ.
– Ризики прораховані. Але якщо раптом не вдасться – чи будете пробувати ще?
– Мабуть, буду (сміється).
– Що би ви могли побажати тим, хто боїться починати власну справу? Бо, наприклад, є люди, які поїхали за кордон, заробили, і по поверненню вклали кошти в бізнес (як от деякі однопартійці з Української Галицької Партії). А є люди, які поїхали, заробили, приїхали, вклали в хату і великий паркан, і знову поїхали дозаробляти на ту ж хату чи той же паркан. Бо бояться вкладати у власну справу. Чи є у вас рецепт як побороти цей страх?
– Насправді це є важко, коли вкладаєш ресурси і не маєш спершу фітбеку щодо того, чи воно спрацює. Втім, потрібно вміти побороти цей страх. Є різні методики.
Найперше треба розуміти, що такий шлях проходить кожен успішний бізнесмен.
Ще давні філософи говорили, що на дорозі до успіху є дві найбільші перепони: не зробити перший крок і не пройти шлях до кінця.
У якийсь момент я теж вагався – коли значні ресурси йшли на ремонт, закупівлю обладнання тощо. Але потім прочитав книгу, в якій автор пропонує уявити себе після смерті – що би ви хотіли, щоб про вас говорили люди, що би ви хотіли залишити після себе і як взагалі хочете прожити своє життя, за чим потім шкодуватимете – за тим, що зробили, чи за тим, чого не зробили. Більшість людей насправді шкодують про те, чого вони не зробили, а не про те, що вони пробували, але не вдалося. Тому тут потрібно починати зі свого світогляду. І ставитися до викликів по-філософськи. До речі, рекомендую книги «Напролом» Раяна Голідея – про світогляд, випробуваний тисячоліттями, філософію стоїцизму та «Максимум успішності» Браяна Трейсі. Він, на моє переконання, дуже потужний автор, його книги – шедеври.
– І останнє – чому «Лікардо»?
– А у вас яка асоціація?
– Ну не знаю. Лікар-доктор. Або ініціали чийогось прізвища-імені. Розгубилася з тією назвою. То чому так?
– Тому що у кожного воно викликає свої асоціації (посміхається). Моя особиста асоціація – лікарська допомога. У партнера – це лікар до, тобто, це лікар, який перед проблемою, це профілактика і завжди здоров’я.
Розмовляла Марія Кульчицька
Газета “Медіа Дрогобиччина”, № 9 (56)
Публікацію створено в межах проекту “Розвивай\ся”, що релізуєьться за підтримки УГП
