Український фільм «20 днів у Маріуполі» потрапив у номінанти Американської кіноакадемії на премію «Оскар».
Про це йдеться у трансляції оголошення номінантів.
Стрічку номінували у категорії Documentary feature film — «Найкращий повнометражний документальний фільм». Це перший саме український фільм часів незалежності, що отримав номінацію «Оскара».
«20 днів у Маріуполі» — документальна робота режисера Мстислава Чернова, воєнного кореспондента, який у березні 2022 року разом зі своїм колегою Євгеном Малолєткою були останніми з цивільних журналістів, які лишалися в Маріуполі, що опинився під блокадою російських військ.
З документації подій першого місяця повномасштабного вторгнення Чернов створив повнометражний фільм. У 2023 році він отримав, зокрема, нагороду глядачів на американському фестивалі незалежного кіно «Санденс» і головний приз фестивалю Docudays UA.
Нагадаємо, минулого року також у документальній секції була номінована стрічка в українській копродукції та власне про Україну — «Будинок зі скалок» данського режисера Сімона Леренґа Вільмонта.
Це розповідь про відірваних від батьків дітей у прифронтовому Лисичанську на Луганщині. Вона офіційно не представляла Україну, але в команді фільму було вдосталь українців: зокрема, другий режисер і лінійний продюсер Азад Сафаров, продюсерки Дар’я Бассель та Олександра Кравченко, координаторка та консультантка Олена Розвадовська. Тоді на церемонію нагородження у березні 2023 року до Голлівуду поїхали й героїні фільму, виховательки Лисичанського центру Ольга Тронова та Маргарита Бурлуцька.
Ще одним українським номінантом на премію Американської кіноакадемії деякі кінознавці вважають «Військово-польовий роман», що представляв СРСР у категорії «Найкращий фільм іноземною мовою» на церемонії 57-го «Оскара» у 1984-му.
Фільм зняв на Одеській кіностудії Петро Тодоровський — режисер, що народився в Україні у єврейській родині та провів дитинство під Кропивницьким (до вторгнення нацистів у 1941-му). Як оператор і режисер згодом майже 20 років він працював на Одеській кіностудії, але після здобуття Україною незалежності залишився жити в Москві та прийняв російське громадянство. Та й сам фільм з Україною нічого спільного не має: його дія відбувається у Москві, усі головні ролі також виконали російські актори.