Розкриваємо міфи та правду про добове моніторування ЕКГ

Добове моніторування ЕКГ, або холтерівське моніторування, є важливою процедурою для діагностики серцево-судинних захворювань. Протягом останніх років цей метод став більш доступним та поширеним. Проте існують різні міфи та непорозуміння щодо цієї процедури. Приватний медичний центр в Івано-Франківську “Мед Атлант” пропонує звернутися до фахівців, щоб доскольно розібратися в даній методиці та спростувати деякі міфи.

Що таке холтер

Холтерівське добове моніторування ЕКГ є методом діагностики серцево-судинних захворювань, який полягає у тривалому записі електрокардіограми (ЕКГ) пацієнта протягом певного періоду, зазвичай 24 години. Цей метод отримав свою назву на честь професора Нормана Д. Холтера, який вперше запропонував та розробив пристрій для тривалого моніторування серцевої активності у 1961 році.

Суть холтерівського моніторування полягає у тому, щоб виявити різноманітні аномалії у ритмі та функції серця, які можуть бути присутніми лише під час певних умов або періодів активності, що не можна виявити за допомогою стандартного одноразового ЕКГ.

Холтер — це пристрій, який використовується для проведення даного виду діагностики. Холтер складається з електродів, які прикріплюються до шкіри пацієнта на грудях, та самого пристрою, який зручно носити на поясі або на плечі за допомогою спеціального паска. Під час моніторування холтер записує електричну активність серця пацієнта, ініціюючи ЕКГ при кожному серцевому скороченні. Зібрані дані потім аналізуються лікарем для виявлення будь-яких аномалій у ритмі та функції серця.

Як ставлять холтер

Процедура встановлення холтера є досить простою. Вона безболісна та не вимагає від пацієнта особливої підготовки. Клініка “Мед-Атлант” https://med-atlant.if.ua/ пропонує послуги фахівців, які коректно встановлюють холтер для проведення діагностики.

  • Підготовка до процедури. Перш ніж почати, лікар або медична сестра знімають з тіла пацієнта будь-які металеві предмети — годинник, ланцюжок чи пояс. Це важливо для того, щоб уникнути спотворення сигналу ЕКГ.
  • Прикріплення електродів. Далі кріплять на шкіру грудей пацієнта кілька електродів, які будуть фіксувати активність серця. Зазвичай використовують 3-5 електродів, які розташовуються на різних ділянках грудей для отримання якнайбільш точної інформації.
  • Підключення до пристрою. Після того, як електроди надійно закріплені, їх підключають до портативного пристрою. Цей пристрій пацієнт носить на поясі або на плечі за допомогою спеціального паска.
  • Перевірка підключення. Лікар перевіряє правильність підключення електродів до пристрою та переконується, що всі з’єднання стабільні.
  • Початок моніторингу. Після встановлення холтера на пацієнта, процедура моніторування розпочинається. Пацієнт може вести звичайний спосіб життя, за винятком купання, оскільки пристрій не повинен мокнути у воді.

Після закінчення періоду моніторування, який зазвичай триває 24 години, пацієнт повертається до лікаря для зняття холтера. Лікар аналізує отримані дані та робить висновки щодо функції серця пацієнта.

Що показує холтер — міфи та правда

Міф 1: Холтер може виявити всі серцеві проблеми.

Правда: Холтер може виявити багато різних аномалій серцевого ритму, таких як аритмії та ішемічні стани. Проте він не завжди може виявити всі можливі проблеми, особливо якщо вони виникають тільки під час певних умов або активності.

Міф 2: Холтер завжди показує правильний діагноз.

Правда: Холтер може надати важливі дані для діагностики, але вирішальне значення має інтегрований підхід до аналізу всіх клінічних даних, включаючи скарги пацієнта, інші діагностичні тести та результати обстеження.

Міф 3: Пацієнт має бути в стані покою під час холтерівського моніторування.

Правда: Пацієнт може проводити звичайний спосіб життя під час холтерівського моніторування, за винятком купання. Проте важливо, щоб пацієнт зберігав щоденну активність, оскільки це допомагає отримати більш точні результати.

Міф 4: Холтерівське моніторування є болісним.

Правда: Процедура встановлення холтера є безболісною. Пацієнт може відчувати легкий дискомфорт під час носіння пристрою через електроди, але він зазвичай невеликий та тимчасовий.

Share this post

scroll to top