В Україні відкрито близько 9400 кримінальних справ щодо ухилення від мобілізації. Найбільша кількість проваджень розслідують у прикордонних областях – Одеській, Закарпатській, Львівській та Чернівецькій. Про це повідомив Перший заступник голови Національної поліції України Максим Цуцкірідзе в інтерв’ю Censor.net.
Як розповів Максим Цуцкірідзе, ухилення від призову і мобілізації – кримінальні провадження, які розпочинаються за ініціативою територіальних центрів комплектування, тому що поліція не володіє інформацією, хто ухилився, не відреагував на повістку, чи хто не з’явився до ТЦК після проходження військово-лікарської комісії. Виключно після того, як надходять списки таких осіб, поліція починає працювати.
Як розповів Максим Цуцкірідзе, ухилення від призову і мобілізації – кримінальні провадження, які розпочинаються за ініціативою територіальних центрів комплектування, тому що поліція не володіє інформацією, хто ухилився, не відреагував на повістку, чи хто не з’явився до ТЦК після проходження військово-лікарської комісії. Виключно після того, як надходять списки таких осіб, поліція починає працювати.
«Ми провели, до речі, низку нарад з цього приводу з представниками Міноборони, затвердили спільні алгоритми відносно того, яким чином ми будемо діяти, в чому полягає їхня робота, а в чому наша. Що стосується статистики, то розслідується близько 9400 проваджень щодо ухилення від мобілізації. До суду скеровано 2600 проваджень. Дещо повільно такі справи розглядаються в судах, ми розуміємо, що на суддів велике навантаження, але вже є й вироки. В 2022 році винесено 250 вироків, в 2023 – близько 300. Все ж таки, щоб люди відчували, що відворотності покарання немає за цим злочином, судам треба ще попрацювати. Найбільша кількість кримінальних справ через ухилення від мобілізації розслідується у прикордонних областях – Одеська, Закарпатська, Львівська, Чернівецька.», – повідомив Максим Цуцкірідзе
Якщо аналізувати ті вироки, які вже є, то в переважній більшості чоловіки, які ухиляються від мобілізації отримують умовні терміни покарання. Суди враховують моральний стан, якісь етичні речі, наявність родичів, які знаходяться на утриманні цих людей, дітей, їхні аргументи щодо непридатності до служби, хоча медична комісія надає довідку, що він придатний. Проте, умовні терміни покарання не звільняють військовозобовязаних від мобілізації.
«Вони і надалі підлягають мобілізації. Умовний термін більше про те, що якщо людина вчинить повторно те саме, то тоді вже буде реальний строк (позбавлення волі – ред.)… Наявність досудового розслідування, навіть підозри – це не привід не служити. Тут треба дивитись на те, який запобіжний захід обраний під час розслідування, чи не буде він обмежувати людину в пересуванні», – зазначив Максим Цуцкірідзе.
Він також повідомив, що є випадки коли наші громадяни, відносно яких є слідчі дії, стають на захист України.
«Маємо випадок, коли ми встановили за запитом наших міжнародних колег осіб, відносно яких ведуться слідчі дії в одній з країн Балтії. Декілька років тому там було здійснено викрадення людини з вбивством. Фігуранти справи – наші громадяни. Так от, один з них, знаходиться на передовій. Він дав показання і підтвердив, що до цього злочину причетні ще дві особи, які вже віддали життя, воюючи за нашу країну. Коли він нам відверто підтвердив наші напрацювання, ми йому вручили підозру, а запобіжний захід не обирали… Людина продовжує служити на одному з найскладніших напрямків фронту», – додав Максим Цуцкірідзе.
Водночас правоохоронець зауважує, шо найбільше кримінальних проваджень за фактами ухилення від мобілізації зафіксовано у прикордонних областях. Проте ухилення від мобілізації – не завше є протиправним перетином кордону – це вже інша стаття.
«Не всі люди, які перетнули кордон, були призвані за мобілізацією… З початку дії воєнного стану слідчі Національної поліції розпочали розслідування у 6,5 тисячах кримінальних проваджень, предметом яких є розслідування організації, керівництва чи сприяння незаконному переправленню через державний кордон чоловіків, які підпадають під мобілізацію. Із них більша половина – за фактами незаконного переправлення через кордон, а всі інші – за сприяння таким діям: службові підроблення документів, зловживання службовим впливом тощо. Все це стосується саме організаторів і тих, хто їм допомагає», – розповів Максим Цуцкірідзе.
За незаконний перетин кордону передбачено значний штраф у розмірі 250 тисяч гривень, але це не лякає деяких чоловіків, яких по п’ять разів затримують при спробі нелегального перетину кордону.
«Ті, хто намагається перетнути кордон поза межами пункту пропуску або в їх межах по підробних документах, несуть не кримінальну, а адміністративну відповідальність. У таких випадках передбачено штраф 250 тисяч гривень. Це суттєві кошти, але є випадки, коли ми разом з прикордонниками по 5 разів ловили тих, хто намагався перетнути кордон. Кожного разу платять штрафи, але все одно намагаються виїхати», – зауважив Максим Цуцкірідзе.
Актуально та оперативно у Telegram: https://t.me/Vartonews
