Люди, країни, народи воюють за ресурси/землі та цінності. Так було завжди, ще від давніх часів, коли землероби та скотарі, змагалися, наприклад, з мисливцями. Без сумніву, війна Московії проти України це війна і за землю, і за цінності. Московія має намір знищити українську державність, захопити українські землі та нав’язати українському народові свої цінності, своє розуміння правди, свою культуру, свій порядок денний.
Ми – українці, маємо інші цінності, відмінні від нашого північного сусіда. Якби наші цінності були однаковими з московитами, якби у своїй більшості ми б сприймали світ так само, як й вони, то б війни ніколи не було. Україна б давно стала частиною московської імперії, яка зараз перебуває у формі Російської Федерації. А українці кінцево асимілювалися з московитами.
Україна переможе, якщо ми збережемо свою відмінність від ворога!
Ми повинні відстоювати свої цінності, неухильно їх дотримуватися, поширювати серед інших громадян нашої країни. Допоки українці готові бути українцями, зі своєю культурою, своїми цінностями, переконаннями, доти ми матимемо шанс на перемогу у війні, яку ворог розв’язав виключно з метою знищити нас.
Якщо ми дамо слабину і почнемо уподібнюватися до нашого ворога, переймати його цінності, його методи, його культуру, все, битву буде програно.
Перейняти цінності ворога – створити у своєму домі Московію.
Найбільшою цінністю для громадянина нашої держави – є українська державність. Ми усі знаємо про довгий та кривавий шлях боротьби українського народу за право мати свою державу, використовувати свою мову, мати можливість жити за своїми законами.
Дотримання українських законів – це цінність. Виконання рішень українських судів (якби ви до них, судів, не ставилися), але також цінність. Ворогу наплювати українські закони, українські суди й українську державу. Українцям – ні.
Якщо українці не дотримуються українських законів, нехтують ними, ігнорують їх чи не приймають вони цінності ворога?
Людська гідність – це теж наша цінність, бо для нашого ворога – людина – пусте місце. Приниження, знецінення людини – це приймання цінностей нашого ворога.
Локальний контекст. Корупціонер в країні, яка веде війну, – помічник ворога!
Якщо чиновники чи прості громадяни, десь далеко від фронту, через різноманітні схеми продовжують красти українську землю, в той час, коли на Сході інші гинуть за неї, то ким є оці хитруни, охочі до землі? Чи не помічниками ворога? Якими цінностями вони керуються? Чи не ворожими стосовно нашої державності?! Якщо чиновники створюють схеми через мережі підконтрольних фірмочок та ФОПів з метою збагачення, імітуючи конкуренцію, то кому вони служать? Можливо, ворогу?
Можливо, чиновники-корупціонери, пособники хабарників, недобросовісні громадяни-пристосуванці, носії ворожих цінностей, і є справжньою п’ятою колоною, тим ворогом всередині країни, який розкладає державність, підриває віру до державних структур, місцевого самоврядування, нівелюючи столітню й теперішню боротьбу за право бути самим собою?
Московія переможе, якщо прийняти її цінності. Важливо, не уподібнитися ворогові. А усі ці, які в час війни наживаються на бюджетах, плетуть хитромудрі схеми та крадуть українську землю, є пособниками ворога.
Олег Дьорка
