“Не я б’ю, верба б’є – віднині за тиждень буде Великдень!” Гадаю, кожен з нас вчора чув цю фразу. Це означає, що вже скоро наші сім’ї зберуться за одним столом святкувати світле Христове Воскресіння. І вже з’явилося оте приємне очікування сімейного частування великодніми смаколиками. Зараз триває підготовка великоднього кошика до освячення. І я дам вам кілька порад, як влаштувати свято, зберегти довкілля та зекономити кошти.
Варто почати з усвідомлення того, що вам важливо і необхідно. Найкраще для цього буде заздалегідь продумати святкове меню та скласти список продуктів, які ви плануєте придбати. На закупах варто спробувати зменшити кількість пластикового паковання і поліетиленових пакетів, які вже так надто сильно увійшли в наше життя. У нагоді вам стануть багаторазові тканинні мішечки та екоторба, або ж зручний наплічник.
Для святкування краще уникати зайвого декору, адже звідусіль на нас чатують вироби з нафтопродуктів. Не купуйте поліетиленові наліпки та пластикові фігурки кроликів чи курчат. Краще виготовити такі елементи декору разом з дітьми з паперу. А для прикрашання пасок можна власноруч випекти і розписати фігурне печиво або зробити льодяники на паличках. Такі атракції – чудова можливість гарно провести час із дітьми та проявити їхню творчість.
Для виготовлення крашанок використовуйте натуральні фарбники. Всі знають, що наші бабусі фарбували яйця за допомогою лушпиння від цибулі. Ми також можемо це робити, а ще з цією метою можна використовувати відвар буряка, петрушки, шпинату, кави, чаю каркаде, червоної капусти, куркуми… Принцип тут загальний: природні барвники занурюємо в окропі, а потім залишаємо у відварі майбутні крашанки. Інтенсивність кольору залежатиме від часу вимочування. Після чого їх можна просушити на серветці. Ось так ви отримаєте справжню екокрашанку без хімії та зайвих пластикових обгорток з магазину, які все одно потім викинете, – менше витрат і менше сміття.
Для оздоблення пасочки замість фарбованої посипки з пресованого цукру у поліетиленових пакетиках краще купуйте горішки, цукати, насіння на вагу в свою еко торбинку. Можливо це буде не так яскраво, але точно смачно, більш дружно до природи і безпечніше для вас, бо не треба переживати через барвники в різнокольоровій посипці.
Не готуйте занадто багато м’яса. Після посту для Великодневого столу купується багато м’ясних продуктів, хоча насправді їмо ми їх значно менше, ніж здається. До того ж, саме вирощування худоби і виробництво продуктів тваринного походження пришвидшують зміну клімату. Я розумію, що переконати у цьому своїх старших родичів може й складно, але в будь-якому випадку кожен вирішує сам що готувати і купувати.
Після святкового пасхального тижня настане час віддати данину своїм предкам і виказати їм повагу, відвідуючи могили. При цьому відмовтеся від пластикових квітів для прикрашання могил. Сама церква уже давно закликає людей не нести на кладовища пластикові квіти та вінки, бо це не етичний та не християнський спосіб вшанування. Набагато красивіше виглядатимуть живі багатолітні квіти. До того ж вони не розкладаються на мікропластик.
І, що символічно, рештки квітів дадуть життя іншим організмам. Після прибирання могилок не викидайте сміття біля цвинтаря і пам’ятайте, що ні в якому разі не можна палити там траву та інші відходи — окрім важкості контролю вогню це може призвести до пожеж сухої трави та катастрофічних наслідків для тварин, комах, а також шкідливих викидів у повітря.
Підводячи підсумки екологічного Великодня, щоб в нас утворювалося менше пластикових відходів, варто керуватися такими правилами:
• відмовлятися – менше купувати – більше готувати;
• зменшити – планувати покупки заздалегідь та писати списки, щоб зменшити непотрібні відходи та заощадити кошти, уникнути одноразового пакування;
• повторно використовувати – вибір багаторазових альтернатив одноразовим скорочує обсяг відходів;
• змінювати звички – бути винахідливим, шукати нові ідеї та використовувати підручні засоби, ділитися набутим досвідом з оточуючими.
• ось так завдяки декільком порадам ми можемо відсвяткувати Великдень без шкоди середовищу.
Смачної вам Паски!
Святослав Степ’як, журналіст, екоактивіст
