Лішня. Як живеться у селі біля Дрогобича. Побут і цікаві факти (ФОТО)

Ви впевнені, що знаєте Дрогобиччину? Наш район – це не лише соляна слава Дрогобича, нафтова історія Борислава та курортний потенціал Трускавця і Східниці. Дрогобицький район – це села.. Старовинні, таємничі практично невідомі, але – унікальні. Кожне з них зберігає свою історію і живе своїм побутом.

Сьогодні ми хочемо показати і розказати вам про Лішню. Село, яке знаходиться за 5 кілометрів від Дрогобича, і невдовзі увійде у Дрогобицьку ОТГ.

Від Лішні до курортного Трускавця – 14 км, до Східниці – 22, до Міжнародного аеропорту Львова – 71 км.

Лішня – це невеличке старовинне село на березі річки БАР, яке засноване близько 1514 року.

За однією з версій назва села походить від слова «лишнє». За переказами, колись на цьому місці було містечко Бар, спалене татарами. Залишилось кілька хат, і вцілілу частину назвали «лишнє».

На думку деяких дослідників, назва походить від слова «ліс», який знаходиться біля Лішні зовсім поруч.

З 1939 року Лішня входила до Дрогобицької області, з 1959 приєднана до Львівської обл. Зараз у Лішні проживає майже 2,5 тисячі осіб.

Збереглись у вжитку тут архаїчні назви вулиць. Не дивуйтесь, якщо почуєте від місцевих, що йдуть на Стави, Бродище чи на Болоню, .. на Загомінок чи Надрічну. Є тут і свій Сад – район, де знаходяться особняки заможних мешканців.

У селі Лішня починається 7-кілометровий художньо-меморіальний комплекс «Дорога Івана Франка». Біля школи, на перехресті доріг, встановлено пам’ятний знак Іванові Франкові, виконаний у бронзі.

Перша школа згадується у документах ще 18 століття. Зараз у селі діє Лішнянський НВК. У приміщенні школи знаходиться Музей історії учительства. Вхід сюди безкоштовний для усіх охочих. Якщо завітаєте, то вам ще й проведуть екскурсію, розкажуть про вчительські династії регіону. Тут зберігаються архівні документи, класні журнали та підручники від 1918, старі газети та фотоматеріали.

З 2019 р при школі відкрито велоклуб. Функціонує тут і філіал Доброгостівської музичної школи та Будинок учнівської творчості.

У Лішнянській сільській раді – 14 депутатів самовисуванців, з них лише 2 жінки.

Михайлівська Церква. Перша збережена письмова згадка про церкву Архангела Михаїла належить до 1507 року.  На території Лішні також є церква св. Іллі (1698)

Для туристів у Лішні є дві приватні садиби. Вартість проживання від 300 грн за добу без харчування.

У селі чимало закинутих недобудов.. Місцеві кажуть – не вистачило грошей завершити, багато мешканців Лішні повиїжджати на заробітки. Роботи для молоді немає…

Колись у селі було декілька сотень поголів’я корів. Тепер їх мало хто тримає. Мовляв, находитися біля корови – ой, як треба, а з молока тепер дуже не заробиш.

Загалом, тут немає вражаючих будівель чи розвиненої інфраструктури. Та все ж Лішня особлива по-своєму. Ця місцина має свою особливу силу та енергетику..

Нові враження від рідної землі зовсім поруч. На відстані витягнутої руки. Мандруйте, пізнавайте, любіть..

Ольга Біла

Стежте за новинами на Telegram-каналі: https://t.me/Vartones

Share this post

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

scroll to top