Депутат Обласної ради Михайло Задорожний у себе на сторінці у Фейсбуці написав пост, в якому повідомив про закриття медичного закладу. Цей пост набрав значного поширення в мережі. Дослівно, зі збереженням авторського правопису, Михайло Задорожний написав таке:
“Сьогодні 31.03.2020 року, в Дрогобицькому районі Львівської області згідно рішення Дрогобицької районної ради, закрили Меденицьку районну лікарню N-1. Працівників звільнили, видали трудові книжки і до побачення. Голова Меденицької ОТГ Володимир Шулак звертався декілька разів в РР, РДА щодо відтермінування закриття на один місяць, щоб створене на базі лікарні комунальне підприємство Меденицької ОТГ отримало ліцензію і лікарня продовжила роботу, адже невідомо, що буде з коронавірусом. Жодні доводи не допомогли. АЛЕ МЕДИЧНІ ПРАЦІВНИКИ ВИЯВИЛИСЯ МУДРІШИМИ І ЗГОЛОСИЛИСЯ НА ВОЛОНТЕРСЬКИХ УМОВАХ ВИХОДИТИ НА РОБОТУ ДО ЗАКІНЧЕННЯ ЕПІДЕМІЇ ТА НЕ ЗАЛИШИЛИ НАПРИЗВОЛЯЩЕ ОДНОСЕЛЬЧАН. За словами Володимира Шулака Меденицьку лікарню буде збережено і після карантину, адже документи на отримання ліцензії вже в Києві. Підтримую колектив лікарні та громаду, яких районні чиновники фактично кинули на призволяще. Як можна розцінити такі дії у такий час, мені складно сказати”, – написав Михайло Задорожний.
Допис, у якому, погодьтеся, в очі кидається відразу ж слово “коронавірус”, сьогодні має майже 800 лайків та понад 750 поширень. Зрада, зазвичай, шириться дуже активно. А тут ще й яка зрада! У часі пандемії. Тільки, хто ж і коли її вчинив насправді? Тобто… Спробували розібратися у цій ситуації.
Що зробило керівництво Меденицької ОТГ?
Рішення про ліквідацію прийняла Дрогобицька районна рада. Тому ми відразу ж пішли за поясненнями до її депутатів. Прокоментувати їх рішення погодився Ігор Гук, депутат Дрогобицької районної ради, член постійної депутатської бюджетної комісії.
Хто ж насправді вирішував долю Меденицької лікарні?
Меденицька ОТГ у грудні 2018 року стала першою створеною об’єднаною територіальною громадою на території Дрогобиччини. За чинним законодавством, це означає, що новостворена громада отримала всі повноваження, а головне – і завдання(!) – забезпечити медичне обслуговування мешканцям ОТГ. Тоді ж, у грудні 2018 року, відповідно до вимог медичної реформи, Дрогобицька районна рада прийняла рішення про утворення та затвердження статуту комунального некомерційного підприємства (КНП) “Дрогобицька районна лікарня”. Згідно з цим документом, у склад КНП, зі згоди Меденицької ОТГ, тимчасово увійшла Меденицька лікарня №1 – як відокремлений підрозділ. Відповідно до договірних зобов’язань Меденицької ОТГ та Дрогобицької районної ради, Меденицька ОТГ відшкодовувала частину коштів (медична субвенція) на утримання Меденицької лікарні.
“Слід зазначити, що впродовж 2019 року керівництво Меденицької ОТГ не зробило жодних кроків для створення власного комунального медичного підприємства, хоча всі чітко розуміли, що частиною районної лікарні Меденицький медзаклад довго бути не зможе. Адже реформа медицини триває і скоро буде створена Дрогобицька ОТГ. Але в Меденичах бездіяли. Чогось чекали”, – каже Ігор Гук.
П’ятого грудня 2019 року (ріш. №376) Дрогобицька районна рада вирішила ліквідувати з 1.04.2020 року всі відокремлені структурні підрозділи КНП “Дрогобицька районна лікарня”. А це – Дрогобицька районна лікарня №1 СМТ Меденичі та Опарівська амбулаторія загальної практики.
Цим же рішенням Меденицькій ОТГ рекомендували до першого квітня 2020 року створити власне КНП – щоб безперебійно забезпечити жителів громади медичними послугами. Зокрема, Меденицька ОТГ повинна була:
- укласти договір про медичне обслуговування населення з Національною Службою здоров’я України (НСЗУ),
- отримати всі необхідні дозвільні документи та ліцензії щодо надання медичних послуг у Меденицькій ОТГ на базі власного КНП.
“Ще до цього рішення в грудні, 30 вересня 19 року ми повідомили профспілковий комітет Дрогобицької районної лікарні №1 (у Меденичах) про можливе звільнення працівників шляхом переведення їх в КНП Меденицької міської ради. Таке повідомлення відбулося за три місяці, відповідно до закону.
У відповідь Меденицька селищна рада 7 лютого 2020 року, тобто через три місяці після нашого звернення та рішення про ліквідацію, просить відтермінувати виконання цього рішення до першого листопада 2020 року. Мотивує це власною неспроможністю в такий короткий термін провести процедуру створення власного КНП. Але згодом, третього березня, у новому листі, адресованому голові Дрогобицької райради, Меденичі попросили нас залишили лист, в якому йшлося про відтермінування закриття лікарні в Меденичах, без розгляду(!). Для мене це – дивна ситуація. До того ж, керівництво Меденицької ОТГ відмовилось від нашої пропозиції працевлаштувати працівників власної лікарні у новостворене Меденицьке КНП, бо в них так і нема ліцензії та затвердженого штатного розпису. Так виглядає: меденицька влада просто вирішила звільнити працівників руками районної ради. Тобто перекласти відповідальність на когось іншого”, – пояснює депутат Дрогобицької районної ради.
Реформа – не тільки те, що роблять в Києві
З 1 квітня в Україні стартував другий етап медичної реформи – на “вторинці” та “третинці”. До цього часу керманичі всіх ОТГ мали першочергово подбати про реформування своїх медичних закладів та переналаштування їхньої управлінської ланки до нових умов. Проте не всі проявили ініціативу, і Меденичі тут не є особливими. Таких випадків в України чимало.
Тепер заклади охорони здоров’я, які надають спеціалізовану і високоспеціалізовану медичну допомогу, тобто майже всі комунальні медзаклади (районні, міські, обласні лікарні та центри) будуть отримувати кошти за договором з НСЗУ. Для цього вони до 1 квітня мали отримати відповідну ліцензію на надання медичної допомоги та підписати угоду з НСЗУ. Зрозуміло, що для цього Меденицька лікарня також повинна бути комп’ютеризованою і підключеною до медичної інформаційної системи. І про це також має дбати її ОТГ.
З 1 квітня, відповідно до закону, “гроші пішли за пацієнтом” у поліклініки та лікарні. На Львівщині договори з НСЗУ підписали 102 медичні заклади. Лікарні в Меденичах немає у цьому списку. КНП тут створено лише місяць тому. Ліцензії наразі нема. Тому й коштів від держави не буде. А отже, і зарплат медикам. Бо державної субвенції на зарплати в нашій країні більше нема.
Але не все втрачено. Якщо і як тільки керівництву ОТГ вдасться укласти договір про медичне обслуговування населення зі Службою здоров’я, а пацієнти почнуть/продовжать лікуватися у Меденичах – кошти до Меденицької лікарні надійдуть. Такий закон, реформа і такі тепер умови.
***
Найважливіші зміни, які чекають на лікарні і лікарів за версією видання Захід.Нет
1. З 1 квітня у нас офіційно вже нема медичних установ. Усі заклади охорони здоров’я, які працюватимуть з НСЗУ, змінити статус і стали комунальними некомерційними підприємствами (КНП). Перетворення у комунальні некомерційні підприємства – це перша умова, яку поставила перед лікарнями НСЗУ. На Львівщині вже оптимізувалося 102 медичні заклади.
Аби підписати угоду з НСЗУ, КНП мусіли мати ліцензію на надання медичної допомоги, бути комп’ютиризованими і підключеними до медичної інформаційної системи.
2. Лікарні і відповідно лікарі вже не можуть розраховувати на субвенцію з держбюджету, яка в основному йшла на зарплати. Субвенції більше не буде.
Натомість НСЗУ закуповуватиме у лікарень медичні послуги і за них платимеме гроші згідно з тарифами. Скільки лікарня заробить, стільки й отримає. Тобто зарплата лікарів тієї чи іншої лікарні залежатиме від того, скільки і яких медичних послуг вони нададуть пацієнтам.
3. Бути посередньою лікарнею чи посереднім спеціалістом стане невигідно, бо фіксованої зарплати не буде, а пацієнт матиме право вибору – і на консультацію чи на планову операцію піде до того спеціаліста, якого обере, якого вважає найкращим. І НСЗУ заплатить гроші за надану медпослугу тій лікарні, яку обере пацієнт.
Мешканець, скажімо, Турківського району може лягти на планову операцію в лікарню Стрия, Самбора чи Львова і гроші за операцію отримає та лікарня, яку він вибере.
4. Усі види медичної допомоги включили у 26 пакетів. Це хірургічні операції в стаціонарах, стаціонарна допомога нехірургічного профілю, медична допомога при пологах, гострому інфаркті міокарда, мозковому інсульті, лікування туберкульозу, психічних розладів, паліативна допомога, медична реабілітація тощо. Іншими словами, у пакети увійшли всі види медичної допомоги, які вкрай потрібні для поліпшення чи врятування життя людини. Кожна лікарня може обрати ті пакети, які медичні послуги вона зможе надати.
5. До лікарень, які захочуть надавати медичну допомогу при інсультах, інфарктах (це пріоритетні послуги) є підвищені вимоги. Вони повинні бути забезпечені відповідним обладнанням, яке допоможе поставити точний діагноз: комп’ютерним томографом (КТ), магнітно-резонансним томографом (МРТ), ангіографом.
Якщо лікарня не має того чи іншого обладнання, то може здати в оренду приміщення приватній фірмі, яка купить КТ чи МРТ, і укласти з нею договір на обстеження пацієнтів. Всі обстеження, які потрібні пацієнтові з інфарктом чи інсультом, мають проводитися на території лікарні.
«Не може бути так, що лікарня обрала пакет надання медичної допомоги при інсультах чи інфарктах і на КТ чи МРТ везла пацієнта через усе місто чи за кілька десятків кілометрів», – каже Мар’яна Возниця.
За обстеження пацієнтів у приватній фірмі НСЗУ заплатить лікарні, а вже лікарня розрахується з приватником (підрядником) згідно з укладеним нею договором.
6. Для кожної медичної послуги буде встановлений свій тариф. З 1 квітня пологи коштуватимуть 8136 грн, лікування інсульту – 19332 грн, інфаркту – 16001 грн тощо.
7. У програмі медичних гарантій виділено п’ять пріоритетних напрямів. Це ті стани і захворювання, смертність від яких найбільше впливає на тривалість і якість життя людей. До них увійшли: лікування гострого інфаркту міокарда, лікування гострого мозкового інсульту, допомога при пологах, неонатальна допомога, ендоскопічні і скринінгові обстеження, спрямовані на ранню діагностику онкологічних захворювань. Надання такої медичної допомоги НСЗУ оплачуватиме за підвищеними тарифами, й до лікарень, які їх надаватимуть , є підвищені вимоги.
«Реформа запроваджується для того, аби пацієнт отримував меддопомогу на найвищому рівні», – каже Мар’яна Возниця.
На що з квітня розраховувати пацієнтам?
1. Пацієнти отримали право вільно обирати вузьких спеціалістів, у яких хочуть проконсультуватися чи зробити операцію, за прикладом того, як вони обирали сімейного лікаря. Вони також можуть вільно обирати лікарню, в якій планують поправити здоров’я – прив’язки до району чи міста більше не буде. Якщо раніше мешканця села, скажімо, Старосамбірського району, не хотів консультувати кардіолог Дрогобицького району, то зараз пацієнт може вільно обирати спеціаліста у Львові, Києві чи будь-якому місті України.
2. Отримати безкоштовну консультацію чи допомогу можна буде лише зі скеруванням свого сімейного лікаря. І треба врахувати ще такий момент. Якщо ви оберете відомого спеціаліста у Львові чи Києві, то маєте зробити попередній запис. Гроші за консультацію пацієнту платити не треба, за нього обраній лікарні заплатить НСЗУ.
Якщо пацієнт за скеруванням сімейного лікаря лікується, скажімо, у кардіологічному центрі, і кардіолог, який його веде, вважає, що хворого має ще проконсультувати нефролог чи гінеколог, він дає скерування до іншого спеціаліста і ці консультації також оплачує НСЗУ. Однак буде працювати система моніторингу, яка контролюватиме ці процеси, аби уникнути необґрунтованих призначень і скерувань.
3. Якщо людина захоче проконсультуватися у вузького спеціаліста за власним бажанням, тобто, без скерування сімейного лікаря, вона може це зробити. Але тоді його послуги оплатить з власної кишені.
За словами Мирослави Децик, без скерування безоплатно можна звертатися до акушера-гінеколога, стоматолога, педіатра, психіатра, нарколога. Без жодного скерування людині безкоштовно нададуть екстрену медичну допомогу у всіх лікарнях.
4. Скерування до вузьких спеціалістів буде в електронному вигляді, як і медична картка пацієнта.
5. Уся медична допомога при інфаркті або інсульті для пацієнта буде безкоштовною, а саме: КТ чи МРТ, ангіографія, екстрені лабораторні дослідження, тромболітична терапія при інсульті, стентування при інфаркті, а також цілодобовий моніторинг пацієнта в реанімації, реабілітаційна допомога в гострому періоді.
«Якщо для встановлення точного діагнозу потрібно буде провести додатково якесь обстеження чи дослідження, яке роблять лише у приватній клініці, його пацієнтові зроблять. За це обстеження НСЗУ заплатить лікарні, яка скерувала пацієнта на обстеження, а лікарня – приватній клініці згідно з укладеним договором», – каже Мар’яна Возниця.
6. Це стосується і пологів. Жінка сама обирає пологове відділення чи будинок, в якому хоче народжувати. За природні пологи, екстрений чи плановий кесарів розтин, знеболення при пологах, моніторинг стану жінки і дитини, лабораторні та інструментальні обстеження породіль, інтенсивну терапію в разі виникнення ускладнень, реанімацію та стабілізацію новонароджених, вакцинацію і метаболічний скринінг новонароджених (аналіз крові з п’ятки на генетичні захворювання), консультація з грудного вигодовування і післяпологовій контрацепції платитиме НСЗУ.
7. Для ранньої діагностики онкозахворювань медичні обстеження будуть для людей безкоштовними, а саме: мамографія, гістероскопія, езофагогастродуоденоскопія, колоноскопія, цистоскопія і бронхоскопія.
8. Вимоги лікарів купити щось для проведення обстежень, ліки чи зробити благодійний внесок у такий-то фонд – незаконні.
Якщо такі вимоги будуть, пацієнт зможе подзвонити на гарячу лінію НСЗУ 16-77, яка буде збирати такі скарги. НСЗУ вивчить цей випадок і буде вживати відповідні заходи. Вона має право призупинити оплату і навіть розірвати договір з такою лікарнею.
Стежте за новинами на Telegram-каналі: https://t.me/Vartonews
Олег Дьорка
