Зміна політичної кон’юнктури з “майданівської” на “постмайданівську”, відкрило для багатьох українців шалене вікно можливостей.
Варто лише проаналізувати, хто зайшов у ВРУ від партії “Слуга народу” (далі СН), про яку ми досі нічого чітко не знаємо. Це просто випадкові люди, які не мають жодного стосунку до політики, до державно управління чи, бодай, місцевого самоврядування.
Зрозуміло, що франшиза СН даватиме додаткові можливості на місцевих виборах. Лише за скромними підрахунками це +10-15% до голосів.
У 123 окрузі кандидатка від СН Квасецька фактично не брала участь в агітації. Можливо, були якісь домовленості з чинним нардепом, який переміг, але це лише припущення. Попри її абсолютну неучасть у виборах, вона посіла четверте місце, обігнавши суперників, які особисто їздили і зустрічалися з людьми, “проповідували” та агітували за себе. Подібне можна сказати про перемогу нікому невідомого на Дрогобиччини кандидата Саламахи, який отримав більшість голосів у 121 окрузі. Перемогла не особистість, не програма і не бачення. Переміг бренд.
Хороша франшиза — запорука успіху.
Виникає питання: кому відкриється вікно можливостей на місцевих виборах, які можуть відбутися вже зовсім скоро?
Хто “купить” франшизу СН, наприклад, на Дрогобиччині й пройде у ради, користуючись лише популярним брендом, а не особистими якостями, кваліфікацією, спроможністю бути дієвим управлінцем, зрештою, розумом?
Чи може партія СН налагодити якісне формування партійних осередків, де будуть професійні люди, а не просто персонажі, які виключно прагнуть влади. Чи спроможна ця сила об’єднувати людей навколо цінностей, які не байдужі українцям?
Є ризик, що цю франшизу СН “анексують” під себе не дуже чесні люди, представники давно відмерлих субкультур з далеких 90-тих, охочі до влади та наживи суб’єкти, про яких ніхто нічого не чув п’ять років, коли дійсно треба було “служити” своєму народові після Майдану, коли країна була на межі у всіх сенсах, коли почалася війна.
Ці люди відсиджувалися у теплих домівках, далеко від відповідальності… Їх не було. Вони з’явилися щойно зараз, коли вікно можливостей лише трішки відчинилося для них.
А що буде далі, коли воно ще більше відчинеться перед такими суб’єктами?
Не важко спрогнозувати, що у ради можуть зайти випадкові й далекі люди, і що вони там робитимуть — така ж загадка, як й ідеологія та програма партії “Слуга Народу”.
Звісно, що ось це вікно можливостей стане поступом й для багатьох дійсно порядних та продуктивних людей і хочеться вірити, що їх буде більшість.
Олег Дьорка
