Минає два роки з дня смерті Блаженнішого Любомира (Гузара)

Фото – Уніан

Архієпископ-емерит Української греко-католицької церкви (УГКЦ) Любомир Гузар помер на 85 році життя. Про нього часто говорили як про людину, в присутності якої політики та олігархи замовкають. Він казав, що з життя треба сміятися і був по-дитячому простим у спілкуванні.

10 фактів про Блаженнішого Любомира:

1. Любомир Гузар прожив в США 20 років, в Італії — 24 роки. Після 46 років еміграції у 1993 році повернувся в Україну та оселився біля Львова. «Мені стали сльози в очах. Я був на рідній землі», — так описував свої враження від повернення Блаженніший Любомир. Утім, отримати українське громадянство йому вдалося вже на посаді глави УГКЦ у 2001 році.

2. Він спілкувався українською, польською, німецькою, англійською та італійською мовами, хоча скромно зізнавався, що знає більше.

3. Був пластуном, належав до куреня з назвою «Червона калина», де його називали братчик Любко. На честь висвячення друзі-пластуни подарували йому чашку, яку попросили освятити нью-йоркського римо-католицького єпископа.

4. У 1977 році таємно без згоди Папи Йосип Сліпий висвятив Любомира Гузара на Верховного Архієпископа. Протягом 19 років він чекав підтвердження свого статусу єпископа.

Глава УГКЦ блаженнійший кардинал Любомир Гузар (праворуч) та «Начальний» пластун сенйор Любомир Романків на церемонії вручення пластуну, члену пластового куреня «Загін Червона Калина» Любомиру Гузару найвищої пластової нагороди «Вічного Вогню в золоті» з нагоди 50-річчя душпастирства у Києві (архівне фото 22 червня 2008 року)

5. Після смерті папи Івана-Павла II у 2005 році Любомир Гузар став одним з кандидатів на Ватиканський престол (з-поміж 16 інших кандидатів).

6. Любомир Гузар очолював Українську греко-католицьку церку десять років (2001 — 2011). За цей час йому вдалося чи не найважлівіше — перенести престол УГКЦ до Києва, фактично зробивши церкву всеукраїнською, поступово стираючи асоціації виключно із західною Україною, а також просуваючи її на схід. Він також став першим в історії УГКЦ патріархом, хто зрікся престолу.

7. До останніх днів Любомир Гузар мешкав у семінарії в селі Княжичі біля Києва. Туди щодня приїздили різні люди, щоб порадитись або просто послухати його.

Колишній глава Української Греко-католицької Церкви блаженніший Любомир (Гузар) та державний секретар Святого Престолу кардинал П’єтро Паролін під час зустірі в аеропорту у Києві 15 червня 2016 року Фото: Михайло Палінчак/POOL/УНІАН

8. Втративши зір, він не міг писати власноруч, але надиктовував тексти, які виходили як колонки в різних українських виданнях. Він також є автором чотирьох книг.

9. Якось під час інтерв’ю, коли Гузар уже був незрячим, один з журналістів запитав Блаженнішого: «Для чого вам годинник, ви ж не бачите?» — «А той дзиґарок (годинник — ред.) говорить» — відповів він.

10. Щодня о 20:00 Любомир Гузар вмикав «Радіо Свобода», щоб послухати підсумки дня та дізнатись останні новини.

Одне з останніх інтерв’ю Любомира Гузара: