Кожного року по завершенню сезонних польових робіт, або після зими, українські села та містечка поглинає суцільний дим. І ні, це не стихійна пожежа, не палюче сонце чи недбале поводження з вогнем у лісі, пише DEZTOP.
Причиною ядучого диму є наші українські дбайливі господарі, які щоосені спалюють на своїх городах, полях та присадибних ділянках усе бадилля, бур’яни, листя, траву, дрібне сміття та інші відходи. І так з року в рік.
Таке враження, що населення одержиме вірою в необхідність палити суху траву. Спалювання перетворилося мало не на священний ритуал, що передається із покоління в покоління, бо “куди ж мені це подіти?!”.
А тим часом з кожним роком в Україні зростає сумна статистика різноманітних захворювань: від різноманітних видів алергій до онкології. І люди навіть не усвідомлюють, що вбивають себе самі.
ЧИМ НЕБЕЗПЕЧНЕ СПАЛЮВАННЯ ТРАВИ?
Необізнаність населення в небезпеках, які несе в собі паління трави є однією з причин, чому це явище досі побутує у наших краях, причому настільки масово. Отож, слід кожному пояснити і доступно донести, НАСКІЛЬКИ це НЕБЕЗПЕЧНО.
НЕБЕЗПЕКА ДЛЯ ЗДОРОВ’Я
В першу чергу, спалювання трави, бадилля та інших відходів є небезпечним для здоров’я. Дуже небезпечним. І це слід затямити кожному палію.
Викиди у повітря шкідливих для здоров’я хімічних сполук, зокрема діоксинів
Під час згоряння однієї тонни рослинних залишків, у повітря вивільняється приблизно 9 кг (!) мікрочастинок диму, до складу якого входять пил, окиси азоту, чадний газ, важкі метали та низка канцерогенних сполук.
Наприклад, з тліючого листя й трави, без доступу кисню, виділяється бензопірен, що здатен викликати онкологічні захворювання. Окрім того, з димом у повітря вивільняються діоксини – одні з найотруйніших для людини речовин.
Для тих, кого слово діоксин не лякає, ось коротка довідка:
Потрапивши в організм людини, діоксин довгий час зберігається в ньому завдяки своїй хімічній стійкості і здатності поглинатися жировими тканинами, в яких він і відкладається. Період напіврозпаду діоксину в організмі людини – 7-11 років!
Короткочасна дія на людину високих рівнів діоксину може призвести до патологічних змін шкіри, а також до змін функції печінки. Тривала дія призводить до ушкодження імунної системи, нервової системи, ендокринної системи і репродуктивних функцій.
Вивільнення в повітря пестицидів
На присадибних ділянках рослини нерідко кроплять пестицидами, які також вивільняються у повітря при спалюванні листя чи трави. Найбільше пестицидів містить бадилля картоплі, яке навесні господарі обробляють від колорадського жука.
Потрапляння пестицидів в організм людини викликає утруднення дихання, ураження центральної нервової системи, сильний головний біль, розлади шлунку та підвищення температури, а також може спровокувати розвиток алергічних реакцій.
Викиди у повітря важких металів
З листям, як правило, спалюють і безліч різноманітного дрібного сміття, наприклад, поліетиленові пакети чи пластик, що суттєво посилює забруднення атмосфери над містом.
При згорянні поліетиленового пакету в повітря вивільняється до 70 різноманітних хімічних сполук, більшість з яких отруйні для людини. Саме вони стають причиною дертя в горлі та кашлю.
Щільний чорний дим від тління пластикового сміття містить канцерогенні поліциклічні вуглеводні. При горінні гуми утворюється канцерогенна сажа і оксиди сірки, що викликають респіраторні захворювання.
Постійно подразнюваний димом епітелій слизової оболонки дихальних шляхів не здатен протистояти мікробам. Особливо погано в період паління трав тим, хто страждає на бронхіти, бронхіальну астму, риніти чи тонзиліти.
ОТОЖ, ПІДСУМУЄМО. СПАЛЮВАННЯ ТРАВИ ТА ІНШИХ ВІДХОДІВ НЕСЕ ДЛЯ ЗДОРОВ’Я БЕЗЛІЧ НЕБЕЗПЕК:
- розвиток алергії
- утруднення дихання, кашель, першіння в горлі
- сильний головний біль
- підвищення температури
- респіраторні захворювання
- зниження здатності організму протистояти мікробам
- ушкодження імунної, нервової, ендокринної системи і репродуктивних функцій
- розлади шлунку
- онкологічні захворювання
ЗАБРУДНЕННЯ ДОВКІЛЛЯ
У природі все передбачено так, щоб трава та кущі росли після зими самі, без “допомоги” підпалів. За зиму трава перегниває і не є перешкодою для молодої порослі. Це стосується і гілок, що також згодом перегнивають. Якщо люди вважають, що підпалюючи стару траву та бадилля, таким чином допомагають природі – вони просто сліпо обманюють самі себе.
Під час сезонного спалювання згорає не тільки суха трава, а й накопичена в ґрунті органіка, збільшуючи викиди вуглекислого газу, що посилює так званий “парниковий ефект”, який призводить до несприятливих змін і коливань клімату на планеті.
Дим від вогнищ може утворювати смоґ і надовго зависати у повітрі. У цьому випадку погіршується видимість на дорогах, що призводить до збільшення частоти ДТП, аварій.
А задимлені населені пункти використовують для освітлення значно більше електроенергії.
Спалювання трави є причиною загибелі кладок і місць гніздування птахів. Також у вогні можуть загинути і постраждати звірі, плазуни, земноводні, особливо зайці, їжаки та жаби. За сильної трав’яної пожежі гинуть майже всі тварини, які живуть в сухій траві або на поверхні ґрунту.
ОТОЖ, ПІДСУМУЄМО. СПАЛЮВАННЯ ТРАВИ ТА ІНШИХ ВІДХОДІВ ЗАВДАЄ ЖОРСТОКИЙ УДАР ПО ЕКОЛОГІЇ:
- гинуть рослини, звірі, плазуни, земноводні та комахи
- дим від вогнищ утворює смоґ
- посилення “парникового ефекту”, який призводить до несприятливих змін і коливань клімату на планеті
НЕПОПРАВНА ШКОДА ВЛАСНОМУ ГОСПОДАРСТВУ
Під час спалювання трави гине багато комах, їхніх личинок і лялечок. У вогні горять всі живі істоти – сонечка, туруни, дощові черв’яки та інші комахи, які беруть участь в процесі формування ґрунту та роблять його пухким.
При випалюванні трави гине уся корисна мікрофлора ґрунту, що призводить до зниження його родючості.
У результаті випалювання сухої трави збіднюється видовий склад рослинності і тваринного світу. Після підпалів виживає лише найбільш стійка та невибаглива трава – переважно, бур’яни.
ОТОЖ, СПАЛЮВАННЯ ТРАВИ ЗАВДАЄ НЕПОПРАВНОЇ ШКОДИ ВЛАСНОМУ ГОСПОДАРСТВУ:
- зниження родючості ґрунту
- збільшення росту бур’янів
- загибель усієї мікрофлори ґрунту
ЯК БОРОТИСЯ ІЗ ПАЛІЯМИ, АБО ЧОМУ ЗАКОН НА ВАШІЙ СТОРОНІ
По-перше, кожному необхідно усвідомити основне правило: “Спалювання – шкідливе і небезпечне!”. По-друге, боротися із ним необхідно кожному, починаючи із себе, власної сім’ї, сусідів та друзів.
1. Намагайтеся донести отриману інформацію про шкоду спалювання трави своїм знайомим, особливо старшим сусідам, людям похилого віку, які, можливо, не мають доступу до Інтернету та просто не усвідомлюють того, яку небезпеку несе в собі те, що вони роблять за звичкою щороку.
2. Спокійно та доступно поясніть їм усю непоправну шкоду і запропонуйте альтернативний варіант – розкинути суху траву та бадилля по городу чи полю. Поясніть, що нічого шкідливо не станеться, навпаки, за зиму трава перегниє і стане додатковим добривом для ґрунту.
3. В селі чи містечку можна організувати громадські слухання чи зустрічі, де б людям пояснювалася шкода спалювання трави та пропонувалися інші варіанти збування сухої трави.
4. Вчителі у школах можуть провести дітям уроки екології, присвячені цій темі.
5. Врешті решт, найбільш авторитетним для старшого населення в селі завжди залишається священик. Під час недільної оповіді він також може наголосити на шкоді спалювання трави.
А якщо навіть ці заходи не допомагають, пам’ятайте – закон на вашій стороні!
НА ЯКІ ЗАКОНИ, ЗАКОНОДАВЧІ АКТИ ТА ІНШІ ПРАВОВІ НОРМИ МОЖНА ОПИРАТИСЯ У БОРОТЬБІ З ПАЛІЯМИ?
Перелік законів та нормативних актів, які забороняють спалювання сухої трави та інших відходів та передбачають за це покарання:
СТАТТЯ 50 КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ
Кожен має право на безпечне для життя і здоров’я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.
ЗАКОН УКРАЇНИ “ПРО ОХОРОНУ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА”
Стаття 9. Кожний громадянин України має право на:
а) безпечне для його життя та здоров’я навколишнє природне середовище;
Стаття 12. Обов’язки громадян у галузі охорони навколишнього природного середовища. Громадяни України зобов’язані:
а) берегти природу, охороняти, раціонально використовувати її багатства відповідно до вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища; (…)
в) не порушувати екологічні права і законні інтереси інших суб’єктів.
ЗАКОН УКРАЇНИ “ПРО ОХОРОНУ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ”
Стаття 16. Регулювання шкідливих впливів на атмосферне повітря при відсутності нормативів. Шкідливі впливи на атмосферне повітря, для яких не встановлено відповідних нормативів екологічної безпеки, забороняються.
Стаття 22. Не допускається спалювання виробничого, побутового сміття та інших відходів, які є джерелами забруднення атмосферного повітря пилом, шкідливими газоподібними речовинами та речовинами з неприємним запахом або іншого шкідливого впливу на території підприємств, установ, організацій і населених пунктів, за винятком випадків, коли це здійснюється з використанням спеціальних установок при додержанні вимог щодо охорони атмосферного повітря.
ПРАВИЛА УТРИМАННЯ ЖИТЛОВИХ БУДИНКІВ ТА ПРИБУДИНКОВИХ ТЕРИТОРІЙ
П.3.6.14. Спалювання всіх видів відходів на території домоволодінь і в сміттєзбірниках забороняється.
П.3.7.4. Прибудинкова територія повинна постійно утримуватися в чистоті, систематично очищатися від сміття, тари, опалого листя.
ПРАВИЛА УТРИМАННЯ ЗЕЛЕНИХ НАСАДЖЕНЬ У НАСЕЛЕНИХ ПУНКТАХ УКРАЇНИ
П.3.6. На території зелених насаджень забороняється: випалювати суху рослинність, розпалювати багаття та порушувати інші правила протипожежної безпеки.
КОДЕКС УКРАЇНИ ПРО АДМІНІСТРАТИВНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ
Стаття 771. Самовільне випалювання сухої рослинності або її залишків. Випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, а також опалого листя у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дозволу органів державного контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища або з порушенням умов такого дозволу — тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від трьох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
КУДИ ЗВЕРТАТИСЯ, ЯКЩО ПОБАЧИЛИ СПАЛЮВАННЯ СУХОЇ ТРАВИ ТА ІНШИХ ВІДХОДІВ?
В разі виявлення вами фактів спалювання рослинності таінших відходів, негайно звертайтесь до поліції(102) та екологічної інспекції; викликайте пожежну охорону. Також варто написати скаргу в Державну екологічну інспекцію України.
В разі, коли винуватець підпалу відомий і це можна довести, можна також звернутись до прокуратури.
І головне – пам’ятайте! Спалювання трави та інших відходів несе непоправну шкоду здоров’ю населення та екології міста.
Бережіть себе і оточуючих!
