Згідно зі звітом Ember, у 2025 році “чиста” енергія випередила вугілля. Інвестиції в сонце й вітер перевищили $750 млрд — і це лише початок.
Світовий енергетичний баланс переживає історичний перелом: у 2025 році “чиста” енергія вперше обійшла вугілля за обсягами генерації.
Світова енергетика на порозі нової епохи
Згідно з даними Міжнародного енергетичного агентства (МЕА), інвестиції у сонячну енергетику перевищили $500 млрд , а у вітрову – $250 млрд. Для порівняння, вугільна генерація отримає менш ніж $100 млрд. Таке співвідношення свідчить про рішучий глобальний зсув у бік поновлюваних джерел енергії (ВДЕ) . Однак, як застерігає МЕА, досягнення кліматичних цілей Паризької угоди вимагатиме подвоєння цих інвестицій до 2030 року .
Регіональні лідери змінюють геополітичний ландшафт. Китай, на частку якого припадає понад 80% світового виробництва сонячних панелей , посилює свою технологічну перевагу. США активно впроваджують субсидії через Inflation Reduction Act, стимулюючи масштабне будівництво нових потужностей. Європа ж прагне зменшити енергетичну залежність, розвиваючи власне виробництво. Країни, що розвиваються, як-от Індонезія, В’єтнам та Бразилія, розглядають ВДЕ як можливість перескочити “вуглецеву епоху” .
Вітрова й сонячна енергія вийшли на перший план
Звіт аналітичного центру Ember свідчить: у першій половині 2025 року сонце і вітер дали 5 072 ТВт-год електроенергії , тоді як вугілля — 4 896 ТВт-год. Вперше в історії “чиста” генерація перевищила вугільну , що символізує зміну парадигми в глобальному енергозабезпеченні . Зростання попиту на електроенергію — +2,6% або 369 ТВт-год — було забезпечене майже повністю поновлюваними джерелами. Сонце додало 306 ТВт-год, вітер — решту.
Водночас виробництво вугілля скоротилося на 0,6%, а газу — на 0,2% , що призвело до зниження глобальних викидів на 0,2%. “Сонячна і вітрова енергія більше не є другорядними технологіями — вони рухають уперед світову енергосистему” , — наголосила Соня Данлоп, CEO Global Solar Council.
Необхідність стійкої інфраструктури
Швидке зростання ВДЕ супроводжується новими викликами. Зокрема, змінність виробництва енергії з сонця і вітру вимагає масштабного розвитку акумуляторів, мережевих накопичувачів і “розумних” енергосистем . Без цього енергопереходу загрожують проблеми стабільності, особливо в пікові періоди попиту або в несприятливі погодні умови.
Приклад США показав це на практиці. Зростання споживання через дата-центри й електромобілі перевищило введення нових ВДЕ, змусивши енергосистему тимчасово повернутися до викопного резерву — газу та вугілля . У Європі погодні аномалії також негативно вплинули на продуктивність ВДЕ.
Однак, як зазначають аналітики Ember, “половина планети вже пройшла пік споживання викопного палива” . Генерація з поновлюваних джерел стабільно випереджає зростання попиту вже третій рік поспіль. Це свідчить про необоротний характер трансформації .
Технології здешевшують енергію
Ключовим чинником є економіка ВДЕ . Вартість сонячних панелей за останнє десятиліття впала на 90%, а вітряків — удвічі. У багатьох регіонах, включно з Південною Америкою і Близьким Сходом, сонячна енергія вже дешевша за вугілля і газ .
“Ми спостерігаємо перші ознаки поворотного моменту” , — зазначає Малгожата Вятрос-Мотика, старший аналітик Ember. Вітро- та сонячна енергетика тепер не лише покривають зростаючий попит, а й витісняють викопне паливо із загального енергобалансу .
Лідери енергопереходу: Китай та Індія
Китай щороку вводить більше сонячних і вітрових потужностей, ніж решта світу разом. У 2025 році виробництво електроенергії з викопного палива там знизилось на 2% (-58,7 ТВт-год) . Індія, як другий найбільший ринок, також вражає темпами: зростання “зеленої” генерації втричі перевищило попит , водночас використання газу зменшилося на 34% .
Ці дані вказують на глобальний перехід до нової енергетичної моделі , де основну роль відіграватимуть сонце, вітер і технологічна інфраструктура зберігання . Визначальним стане рівень готовності енергосистем до адаптації та здатність держав підтримати інновації.
