Понад 80% українців у Польщі, що більш як 780 тис., знайшли собі роботу. У яких галузях та які нові професії вони освоїли – у матеріалі fakty
За даними польських статистичних служб, понад 1,5 млн українців від початку повномасштабної війни в Україні отримали в Польщі офіційний статус військових переселенців. Найбільше наших людей осіло на околицях Варшави і у самій польській столиці. Далі йдуть Лодзь, Вроцлав, Познань і Гданськ.
– Перші кроки українських біженців у Польщі були дуже важкі. Але українці — амбітні, дуже хочуть працювати. Таким людям ми допомагаємо з пошуком роботи, і вони її успішно знаходять, – каже професор, власник вищої школи туризму і готельного бізнесу в Гданську Ян Захаревич.
Історії українців у Польщі
Маючи маленьких дітей, а часто ще й літніх батьків, українські жінки все ж знайшли вихід — як не просто виживати, а й покращити своє матеріальне становище.
– Я приїхала сюди з рідною сестрою, в неї також 2 дітей. В нас була така умова, що хтось іде працювати, а хтось залишається з дітьми, – розповідає переселенка з Бучі Ганна.
Жінці у підсумку довелося змінити багато робіт, доки не знайшла ту, яка насправді подобається.
– Я шукала багато де. Можливості є. Спочатку було їх менше – тому що було багато людей. Зараз хто повертається, хто їде в іншу країну, і вакансій стає більше, – каже жінка.
Аби працевлаштувати таку величезну кількість людей, польська влада в найкоротші терміни пішла на безпрецедентні кроки і максимально спростила прийом на роботу.
– Раніше, наприклад, щоб українцю працевлаштуватися в Польщі, треба було підготувати пакет документів. Починаючи від згоди місцевої влади на те, що на цю посаду не претендують поляки! Зараз треба два документи – паспорт і PESEL зі статусом UKR. PESEL – це аналог нашого ідентифікаційного номера, – говорить генеральний консул України в Гданську Олександр Плодистий.
Але навіть маючи на руках ці два документи, влаштуватися за своїм фахом українці все одно не могли. На заваді ставав мовний бар’єр.
Переселенка з Києва Наталка – одна з тих, кому довелось змінювати професію. Причому кардинально. У польському Гданську жінка пішла працювати прибиральницею до Академії фізичного виховання.
– До війни я польською ніколи не спілкувалась, і навіть у близькому оточенні не було поляків. У мене цивільно-правова спеціальність. Я працювала в юстиції, закінчила Харківську юридичну академію. Із цього моменту працювала за професією. Тут почала працювати фізично, ніколи до цього не працювала фізично, але розуміла, що потрібно з чогось починати, тому за першої можливості одразу відгукнулася на пропозицію, – каже переселенка.
Однак у вільний від роботи час вчить мову. І вже влітку планує йти отримувати в Польщі вищу освіту, аби з часом таки працювати за фахом.
– Дуже багато біженців приїхало, зокрема молоді, і вони питали нас: Чи є можливість навчання українською мовою? І то є наша відповідь на потреби української сторони. Я зустрівся з нашим педколективом, ми обговорили, чи це є можливим, і вирішили, що робимо! – каже Захаревич.
Науковець вважає, що отримані в Польщі знання допоможуть українцям не лише знайти тут кращу роботу, а й стануть у пригоді в майбутньому України.
– З одного боку, в Україні йде війна. А з іншого – люди, які зараз в Польщі, можуть готуватися до відбудови України. Бо ці знання вже з досвідом Євросоюзу, ніж ті, з якими вони зіштовхувалися раніше. Вони потрібні Україні для вступу в Євросоюз, для співіснування з іншими країнами ЄС, – говорить професор.
Студент другого курсу 18-річний Микита, який приїхав до Гданська із Маріуполя, ще два роки тому навіть припустити не міг, що його дорослі батьки теж сядуть за парту в Польщі.
– У мене у батьків нічого не залишилось, і я мушу їм допомагати. Житла нема. Через російську ракету все було знищено в Маріуполі. Моя мама і тато навчаються. Вони ходять на курси після роботи. Батьки в 50 років навчаються, як студенти – каже Микита.
У Польщі нині найнижче безробіття в ЄС
І так, саме завдяки українцям у Польщі нині найнижче безробіття в ЄС. Наші жінки подекуди навіть зайняли сфери, які вважалися тут суто чоловічими.
– Наприклад, ті ж інфраструктурні проєкти, IT-технології. Якась сфера обслуговування, де просто за замовчуванням працювали чоловіки, вона спокійно опановується жінками, – каже генеральний консул України в Гданську Олександр Плодистий.
Тож українські жінки працюють тепер майже в усіх польських галузях. Хіба що не на будівництві.
Де знайшли роботу у Польщі
Найбільше українських переселенців знайшли роботу в торгівлі як продавці, консультанти. Далі – в промисловості: оператори різних видів машин, механізатори, складальники машин. А також багато українок працевлаштувалося у сфері послуг – кухарі, косметологи, перукарі.
Польські роботодавці задоволені працелюбністю українців, але з сумом відмічають, що більшість все-таки не збираються залишатись у їхній країні надовго.
– Ми помічаємо, що українці, умовно кажучи, сидять на валізках. Живуть в реаліях того, що війна зараз закінчиться і вони повернуться в Україну, до свого дому. Тож не прив’язуються до одного конкретного міста, а шукають різні рішення, щоби вижити, прожити, але не вкорінюватися, – каже голова спілки підприємців Гданська Томаш Лімон.
Заробітна плата у Польщі
Польські працедавці виплачують українцям такі самі гроші, що й полякам.
Мінімальна зарплата в Польщі з 1 січня зросла до 3 490 злотих, тобто майже 30 тис. грн. Але реально навіть без знання мови тут можна заробляти значно більше. До того ж деякі роботодавці пропонують українцям ще й безкоштовне житло.
Українці не лише шукають роботу, а й створюють власні робочі місця. Статистика показує — від початку війни кількість фірм, які відкрили українці, збільшилася в рази.
