У країні, яка годує пів світу, вартість продовольства вища, ніж в ЄС
В Україні стрімко ростуть ціни на продовольство. Падіння валового збору і масований експорт зерна справили негативний ефект на внутрішній споживчий ринок. Спочатку пшениця, соняшник, а за ними хліб, олія та борошно почали стрімко зростати в ціні. З чим пов’язана така динаміка і чому попри великі врожаї держава не спроможна стримати подорожчання? Це питання тепер актуальне для кожного, хто ходить до крамниці.
Треба визнати, що останні події на ринку сільгосппродукції були цілком прогнозованими. Недалекоглядна державна політика у сфері експорту зерна наклалася на пандемію. Але Київ не чув закликів ні внутрішніх виробників продуктів харчування, ні ЗМІ, ні навіть ООН. Минулого року вона попереджала держави про ймовірну глобальну продовольчу кризу.
Вже в лютому загальне зростання цін в Україні склало 7,2% в річному вимірі. Як результат, на початку березня Міністерство розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України (цікаво, що у нас вже відновлене Міністерство аграрної політики та продовольства) забило на сполох. Були ініційовані зустрічі з виробниками сільгосппродукції, переробниками і торговими мережами. Влада ініціювала підписання меморандуму, який би обмежував подорожчання соціально значущих продуктів.
Соціальні продукти харчування:
– гречка
– цукор
– борошно пшеничне вищого ґатунку
– макаронні вироби вітчизняного виробництва
– молоко пастеризоване жирністю 2,5%
– хліб житньо-пшеничний
– яйця курячі першої категорії
– м’ясо птиці (тушка куряча)
– вода мінеральна без газу
– масло вершкове жирністю 72,5%
Соціально значущі продукти харчування – це продукти, націнка виробника і продавця на які не може перевищувати в сумі 15%. Уряд періодично то скасовує таке держрегулювання, то відновлює. Останній раз список був уточнений 22 квітня 2020 року.
Але в підсумку для виправлення ситуації, що склалася, уряд не зробив нічого. Основна проблема не вирішена. А корінь її ось де…
Гаранти чужої безпеки
Нагадаємо, в розпал пандемії уряд замість того, аби турбуватись про продовольчу безпеку держави і цінову стабільність, всіляко сприяв торговим компаніям експортувати зерно нового врожаю. А він, нагадаємо, був суттєво меншим за попередній. Сторони (влада і трейдери) узгодили меморандум, згідно з яким вивезти планувалось 17,5 млн тонн пшениці і 24 млн тонн кукурудзи. Це підносилось урядом і структурами, що лобіюють інтереси зернотрейдерів, як найбільше досягнення.
В уряді також регулярно підкреслюють, що продаж українського зерна до понад 100 країн світу не тільки приносить аграріям і державі доходи, а й гарантує Україні репутацію надійного і прогнозованого партнера, який здатний забезпечити продовольчу безпеку інших країн.
Але чомусь піклуючись про сотню держав, уряд України забуває про продовольчу безпеку власних громадян. Події 2003 року, коли Україна розпродала практично всю пшеницю, а потім була змушена втридорога купувати її в Казахстані, нинішній владі, мабуть, невідомі.
Ще в березні 2020 року, на самому початку карантину, українські пекарі просили обмежити експорт зерна, щоб не допустити зростання цін на хліб. Цього зроблено не було. Багатий на зерно Казахстан взагалі ввів обмеження навіть на вивезення готової продукції – круп і борошна. Це вже не кажучи про Китай: там почали скуповувати всіляку сировину – починаючи від залізної руди, закінчуючи зерном. Хтозна, як справа у пандемію обернеться, а стратегічні запаси не завадять.
Падіння після зростання
Україна ж пішла своїм особливим шляхом, підтверджуючи «репутацію надійного і прогнозованого партнера». Але урожай в 2020 році, щоб не говорили зацікавлені в експорті структури, виявився значно меншим за попередні за всіма ключовими позиціями.
Що ж маємо тепер. До кінця 2021 року, за оцінками експертів, інфляція може досягти показника 10%. Економіка України в минулому році впала після чотирьох років зростання, купівельна спроможність населення також знижується, а ціни зростають.
Говорячи про причини підвищення глобального цін на продукти, експерти, в першу чергу, згадують пандемію. Для підтримки малого та середнього бізнесу під час карантину уряди багатьох країн світу включили друкарський верстат. У 2020 році сумарний баланс Федеральної резервної системи США, Європейського Центробанку, Банку Англії, Банку Японії і Резервного банку Австралії збільшився на $5 трлн. Тобто маємо глобальну світову інфляцію, зрозуміло, ростуть ціни на все і вся.
А якщо українська пшениця добре продається за світовими цінами, то нікому не вигідно торгувати дешевше нею і всередині країни.
У 2019/2020 маркетинговому році Україна стала другим у світі експортером зерна, після США. І, відповідно, світові ціни на пшеницю – багато в чому справа наших рук…
Хліб всьому голова
Нині ціни на пшеницю в Україні знаходяться на найвищому рівні з 2015 року, вони сягають $300-320 за тонну. Для порівняння: ще пів року тому вартість цього зерна на внутрішньому ринку не перевищувала $220. Справа дійшла до того, що ми почали купувати пшеницю і навіть борошно в Білорусі.
Як розповідає президент Всеукраїнської асоціації пекарів Олександр Тараненко, з початку 2021 року собівартість хліба тільки через подорожчання борошна зросла на 12%, випередивши очікуваний річний рівень інфляції. А є ще й інші складові собівартості хліба – наприклад, цукор і соняшникова олія. Ціни на них теж не стоять на місці.
«Виробництво цукрових буряків падає третій рік поспіль, а в 2020 році через посуху був особливий неврожай. Буряк «спікся», умовно кажучи – отримуємо 600 грам замість очікуваного кілограма цукру. Уряд в цьому році дозволив ввозити без обмежень тростинний цукор-сирець (раніше діяли квоти), але це мало допомагає – розучилися робити з тростини, немає відповідних фахівців щоб переналагодити обладнання, немає технологів. У результаті у нас зараз цукор дорожче, ніж на Заході», – розповідає «Главкому» генеральний директор Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко.
З квітня 2020 року по січень 2021 року цукор в Україні подорожчав на 57,3%. В цей же час на Лондонській біржі зростання склало лише 33,7%.
Що стосується соняшникової олії, то, на думку Дорошенка, в ситуацію з цим продуктом час втрутитися Антимонопольному комітету. Україна вже кілька років є світовим лідером з експорту олії, але внутрішня ціна на неї тепер вища, ніж світова.
За даними Державної митної служби України, в січні-лютому 2021 року в грошовому вираженні експорт української соняшникової олії склав $1,04 млрд, що на 17,8% більше минулорічного показника ($882,8 млн). Однак при цьому фізичні обсяги експорту за той же період зменшилися на 20% – до 966 тис. тонн.
Олексій Дорошенко передбачає, що, з огляду на ситуацію з сировиною (плюс збільшення тарифів на газ і електроенергію), ціни на хліб і хлібобулочні вироби в українських магазинах можуть вирости на 20-25%. «При цьому, – говорить експерт, – білий хліб у нас вже на 30% дорожче, ніж в тій же Польщі».
А подорожчання пшениці і хліба є своєрідним детонатором: після них йде повальне збільшення цін на інші основні продуктів харчування.
М’ясо і молоко
У першу чергу, зернові котирування, відбиваються на вартості м’яса. Як розповідає в бесіді з «Главкомом» голова ради директорів асоціації «Союз птахівників України» Олександр Бакуменко, в собівартості м’яса птиці корми становлять близько 70%, а це все переважно зерно.
«Вартість сої, кукурудзи, фуражного зерна, шроту, комбікормів виросла з минулого року майже вдвічі. У січні-лютому галузь працювала з нульовою рентабельністю, в січні поголів’я курей-несучок зменшилась на 20% – такого не було двадцять років. Закрилося близько 10 яєчних фабрик. Виробництво м’яса птиці, яке до цього показувало впевнене зростання (за курятиною Україна входить у десятку найбільших світових експортерів) впало на 5-6%, такого теж не було років двадцять. «Гаврилівські курчата», які були другим виробником в країні, – їх тепер вже фактично немає», – говорить Олександр Бакуменко.
За словами фахівця, рентабельність галузі в березні досягла 2-3%, і зараз, після поступового подорожчання, ціни стабілізувалися – вони змінюються, але в межах декількох відсотків. Втім, Олексій Дорошенко вказує, що якщо курячі ніжки подорожчали за рік на 70%, то філе – тільки на 50%. «Так що, швидше за все, делікатесні частини курятини будуть тепер дорожчати швидше», – прогнозує експерт. Цікаво, що зараз верхня ціна на м’ясо птиці практично зрівнялася з вартістю найдешевшої свинини – кілограм свинячої лопатки вартує до 110 грн, практично як філе індички.
У собівартості свинини і яловичини частка кормів – більше 70%. Яловичина і особливо телятина подорожчали досить суттєво, і середньому покупцеві не особливо доступні – ціна до 200 грн за кілограм. Причини очевидні – як писав «Главком», поголів’я великої рогатої худоби в Україні з року в рік стрімко зменшується.
Споживання свинини і виробів з неї з 2013 року також впало в середньому з 22 кг до 18 кг на рік. Зараз воно потрохи зростає, втім, як і ціни. В середньому свинина з кінця лютого подорожчала на три гривні – з 124 грн за кг до 127 грн. Тобто, на 2,5% – практично, як курятина.
Зростання цін на молочну продукцію в березні також зупинилося. «Вона сильно росла з початку року – через те, що виросли закупівельні ціни на сировину: до 11,5 грн за літр у підприємств і до 8 грн – у населення. Головна причина – майже вдвічі подорожчали корми», – розповідає експерт молочної галузі, керівник дослідницької компанії «Інфагро» Василь Вінтоняк.
На питання «Главкома», чому в березні зростання цін сповільнилося, деякі експерти припустили, що тут, швидше за все, сезонний фактор – йде Великий піст, тому споживання м’яса, молока і яєць знизилося.
У свою чергу є ще одна причина – зниження купівельної спроможності населення.
Зернові граблі
Оскільки в березні інфляція притихла, уряд вирішив, що тривогу можна скасувати. Принаймні, ініційовані на початку березня зустрічі з учасниками ринку продуктів ні до чого конкретного так і не привели.
За словами голови ради директорів асоціації «Союз птахівників України», до теми меморандуму про обмеження цін уряд не повертався. Також без відповіді залишилась ініціатива пекарів і борошномелів регулярно створювати в Україні стратегічний запас зерна – щоб стримувати ціни на внутрішньому ринку (ще п’ять років тому в Україні була така практика).
Отже, сподіватись, що ціни в магазинах найближчим часом підуть вниз, не варто. В уряду і трейдерів нині інші клопоти.
Джерело – glavcom.ua
Стежте за новинами на Telegram-каналі: https://t.me/Vartonews
