Відновити дорогу “Трускавець-Дрогобич” через будівництво підвісного моста. Звернення науковців (ФОТО)

***

Науковці-геологи Зенон Хевпа, Василь Дяків та Зеновій Варивода підготували звернення до голови та Державного агентства автомобільних доріг України та Голови Львівської обласної державної адміністрації в якому висловили свою позицію щодо проектованого будівництва нової об’їзної дороги до Трускавця та закриття вже існуючої, що сполучає місто-курорт з Дрогобичем.

На їхню думку, є недопустимим будівництво проектованої нової ділянки автошляху Пісочне-Турка (Т-14-02) автомобільної дороги Трускавець- Дрогобич (навпростець через с. Модричі до озера на автодорозі Трускавець-Борислав) в об’їзд карстових провалів № 27; 30 території рудника №2.

Вибрана траса – небезпечна, так, як і наявна!

“Запроектована дорога проходить у 50 метрах від карстових провалів №18; 20; 22; 25; 28; 29 рудника №2 СГХП «Полімінерал» – це зона розвантаження розсолів (діюча дорога проходить у 300 метрах від карстового провалу № 27 та 200 м від карстових провалів №18; 20; 22; 25; 28; 29) та 80% запроектованої дороги прокладено по зоні живлення (через закарстовану долину р. Вишниця). Це свідчить, що розробленим проєктом на будівництво нової дороги невраховано зону впливу гірничого відводу Стебницького родовища калійних солей (Рис – 1), тому даний проєкт нової дороги являється неефективним”, – йдеться у зверненні.

Науковці обґрунтовують, найперше, необхідність проведення грунтових досліджень з можливість вчинення наступних кроків:

Відновити стару дорогу, шляхом облаштування підвісного моста (мостаестакади) над потенційно небезпечної ділянкою, довжиною до 1300 метрів. 2.
Відновити стару дорогу, затампонувавши карстові порожнини, з її додатковим укріпленням високоміцними армованими георешітками.
Зміна траєкторії напрямку майбутньої дороги та ін..

Подаємо текст звернення:

ЗВЕРНЕННЯ

«Щодо проведення будівництва нової ділянки дороги Дрогобич – Трускавець (Пісочне-Турка Т-14-02) через село Модричі»

Питання будівництва об’їзної автомобільної дороги Трускавець – Дрогобич (ПісочнеТурка Т-14-02) через село Модричі до озера на автодорозі Трускавець-Борислав (Рис-1;3) виникло ще наприкінці 90-х років минулого століття, та не було погоджене підприємством “Полімінерал” через небезпеку на запроектованій ділянці робіт карстових провалів. У 2000 році після появи ряду карстових провалів №18;20;22;25 у руслі р. Вишниця, 200 м від дороги Дрогобич-Трускавець (у напрямку с. Модричі, та траси запроектованої нової дороги), це питання виникло повторно, але не було вирішене.

Високої актуальності воно набуло після утворення 30 вересня 2017 року провалу земної поверхні з утворенням карстової воронки №27 (розміром 300*300 м, глибиною 47 м) на території гірничого відводу рудника №2 СГХП «Полімінерал» та 300 м від діючої автомобільної дороги Трускавець – Дрогобич.

Процес самовільного затоплення пустот рудника №2 виглядає таким чином (Рис -1;2): що із зони живлення – це територія частини села Модричі (80%), Трускавецького лісового масиву (15%) та ствола Східний (5 %) поступають підземні потоки води з подальшим фізичним та хімічним розчинення соленосних порід (насиченням) у напрямку рудника №2, що зафіксовано просіданням денної поверхні землі та утворенням карстових провалів №18; 20; 22; 25 (Пн-Зх частина пласта 10) 2000-2007 рр., та №28; 29 – 2017-2018 рр. у напрямку с. Модричі.

В подальшому, ці насичені води (розсоли) транспортуються по простяганню пласта 10 у Пд-Сх напрямку до відробленої камери – 115 рудника №2, що було у 1978 р зафіксовано гідрогеологічною службою підприємства «Полімінерал» з дебітом 1000 м3 /доб. з подальшим фізичним і хімічним руйнуванням ціликів (перегородок між відробленими камерами) потрапляючи у зону розвантаження розсолів, що призвело до руйнування ціликів між 108- 115 камерами пласта 10 Пд-Сх з подальшим утворення на земній поверхні карстової воронки №27 на території рудника №2 СГХП «Полімінерал». 15 березня 2020 року утворюється карстовий провал №30 (розміром 110*100 м, глибиною до 50 м) у 70 метрах від карстового провалу №27 над камерами 102-104 пласта 10 Пд-Сх.

У зв’язку із затопленим розсолами рудником №2 практично на 97% від об’єму усіх відроблених пустот і до абсолютної відмітки + 215 (абсолютна відмітка над рівнем моря по Балтійській системі) рівень води у законсервованій (заповненій) шахті піднявся до рівня зони розвантаження, де утворились великого розміру підземні природні пустоти (карсти) і розсоли із зони транспортування попадаючи у зону живлення по мірі підняття рівня розсолів у шахті не маючи в подальшому шляхів виходу під дією механічного розчинення, руйнують стінки природного карсту (зону розвантажування) збільшуючи його обʼєм та під дією сейсмічної активності порід відбувається просідання земної поверхні (прикладом чого є Карст №30), по мірі підняття розсолів до соляного дзеркала (контакт гіпсово-глинистової шапки з корінними соленосними породами) це абсолютна відмітка + 235-270 метрів, цей процес підняття рівня розсолів і заповнення цих трьох зон (розвантажування, транспортування, живлення, Рис 1), буде супроводжуватись просіданням земної поверхні (карстоутворенням) у часових рамках це приблизно 18-30 місяців.

Отже, існує зона живлення, води якої поступають у пустоти рудника №2 – це західна частини села Модричі (80 %), території Трускавецького лісового масиву, водосховища біля ресторану Козацький Хутір (15 %) та ствола Східний (5 %), зона транспортування насиченої солями води (розсолів) – це пласт 10 (напрямок основного потоку розсолів) і зона розвантаження – це відроблені камери 108-115 пласта 10 Пд-Сх рудника №2 та природні карсти, які утворились у процесі виносу солей (Рис-1), тому можна впевнено констатувати що вищезгадані зони між собою взаємопов’язані, і по площі цих зон у зв’язку із виносом солей (80% фізичне і 20% це хімічне розчинення порід) утворюються природні підземні пустоти (карсти). За підрахунками гідрогеологічної служби ПРАТ СГХП «Полімінерал» розраховані за виносом солей, пустоти становлять близько 2.0 млн.м 3 .

Враховуючи результати сейсмічних, геофізичних, інтерферометричних, гідрогеологічних досліджень території рудника №2 ПРАТ СХГП «Полімінерал» та частково ділянки запроектованої дороги (Рис-1-7) та співставляючи ці дослідження з впевненістю можна стверджувати що частина території запроектованої дороги проходить по аварійній та критично небезпечній ділянці землі, яка прилягає до лінії гірничого відводу Стебницького родовища калійних солей. Результати досліджень наукових організацій додаються, Рис 1-7. Будівництво об’їзної дороги через закарстовану долину р. Вишниця по запроектованій трасі у десятки разів ризикованіше з точки зору активізації карсту ніж ліквідувати карстові порожнини під старою дорогою! Під проектованою трасою максимальна потужність надсольових відкладів 50 м, а подекуди зменшується до 30 м.. Для порівняння: під старою дорогою потужність надсольових відкладів біля 100 м (95–107 м). Від динамічного навантаження руху транспорту по новій трасі ймовірність карстопровальних явищ зросте у рази.

ВИСНОВКИ

1. Запроектована дорога проходить у 50 метрах від карстових провалів №18; 20; 22; 25; 28; 29 рудника №2 СГХП «Полімінерал» – це зона розвантаження розсолів (діюча дорога проходить у 300 метрах від карстового провалу № 27 та 200 м від карстових провалів №18; 20; 22; 25; 28; 29) та 80% запроектованої дороги прокладено по зоні живлення (через закарстовану долину р. Вишниця). Це свідчить, що розробленим проєктом на будівництво нової дороги невраховано зону впливу гірничого відводу Стебницького родовища калійних солей (Рис – 1), тому даний проєкт нової дороги являється неефективним.

2. По лінії запроектованої дороги не проведено ряд робіт по виявленні контуру підземних пустот (карстів): – глибинні геофізичні дослідження (глибина досліджень від 0 до 160 метрів, максимально продуктивні дослідження у інтервалі 70-150 метрів, де проходить підошва ГГШ). – глибинні інженерно-геологічні вишукування (розвідувальне буріння свердловин з відбором керна) до глибини залягання підошви гіпсово-глинистої шапки та контакту з корінними соленосними породами (соляного дзеркала), глибина свердловин від 90 до 160 м;

3. Ознайомившись з наявними даними та враховуючи що у наявному проєкті геофізичні і інженерно-геологічні вишукування проведено на невеликі глибини, що є необгрунтовано у даному випадку, тому можна впевнено стверджувати що на даній стадії геологічної вивченості недопустимим є будівництво запроектованої нової ділянки автошляху Пісочне-Турка (Т-14-02) автомобільної дороги Трускавець- Дрогобич (навпростець через с. Модричі до озера на автодорозі Трускавець-Борислав) в об’їзд карстових провалів № 27; 30 території рудника №2. Вибрана траса – небезпечна, так, як і наявна!

Пропонуємо на Ваш розгляд кілька варіантів сполучення до Трускавця, які можуть бути реалізовані:

1. Відновити стару дорогу, шляхом облаштування підвісного моста (мостаестакади ) над потенційно небезпечної ділянкою, довжиною до 1300 метрів.

2. Відновити стару дорогу, затампонувавши карстові порожнини, із її додатковим укріпленням високоміцними армованими георешітками.

3. Зміна траєкторії напрямку майбутньої дороги та ін..

При необхідності можемо надати додаткові альтернативні варіанти. Просимо негайно скликати нараду з даного питання і прийняти зважене та науково обгрунтоване рішення адже йдеться про безпеку людей та неналежне використання державних коштів.

З повагою:

Хевпа Зенон Зенонович –Кандидат геологічних наук,

Дяків ВасильОлексійович – Кандидат геологічних наук

Варивода Зеновій Васильович – Кандидат технічних наук