Один із стратегічних об’єктів критичної інфраструктури міста-курорту — Трускавецьке питне водосховище опинився на межі екологічної кризи.
Попри те, що цьогорічна весна була дощовою, рівень води у водоймі впав до історичного мінімуму. Вода відступила від берегової лінії на рекордну відстань, оголивши сотні метрів замуленого дна, яке стрімко висихає та тріскається під літнім сонцем.
Наразі там, де раніше зафіксовано значну глибину, вільно гуляють місцеві жителі та туристи, а візуальна площа водного плеса зменшилася в рази.
Головною причиною тривоги громади став парадокс: природні фактори мали б наповнити водойму, оскільки штучне наливне озеро, створене на початку 1960-х років, критично залежить від зовнішнього притоку. Воно унікальне тим, що живиться виключно природним шляхом — за рахунок гірських струмків та вод річки Воротище й сусідньої Солониці. Відповідно, будь-яке антропогенне втручання в русла цих артерій або буріння свердловин вище за течією здатне миттєво зневоднити стратегічний резервуар міста.
Що будують вище озера?
Зараз вище за течією, в урочищі Боберня біля Кільцевої дороги, триває активна фаза реалізації масштабного інвестиційного проєкту. Інвестиційна компанія Dragon Capital, яка раніше викупила місцевих виробників мінеральних вод («Аква-Еко» та «Фірма Т.С.Б.»), зводить тут завод із розливу мінеральної води «Трускавецька». Проєкт вартістю понад 35 мільйонів євро передбачає триразове збільшення потужностей видобутку — до 1 мільйона пляшок на добу.
Паралельно з цим процесом у межах родовищ вище за течією закладаються та буряться нові промислові свердловини, що збіглося у часі зі стрімким зникненням води у питному водосховищі.
Попри запевнення інвесторів та представників міської влади про те, що екологічні стандарти під час будівництва відповідають усім нормам ЄС, а видобуток стосується глибинних мінеральних пластів, ситуація викликає серйозний резонанс. Трускавчани побоюються, що підготовчі інженерні роботи, зміна рельєфу та буріння могли порушити або перенаправити підземні та поверхневі джерела, які десятиліттями живили міський резервуар.
Екологи та профільні служби мали б негайно провести комплексне дослідження, щоб встановити чіткий причинно-наслідковий зв’язок між будівництвом промислового гіганта та раптовим висиханням стратегічного об’єкта.
Топ-5 історичних фактів про Трускавецьке водосховище
1. Штучне походження для порятунку курорту
Це не природне озеро, а штучно створене на початку 1960-х років наливне водосховище на річці Воротище (притока Тисмениці). Його збудували спеціально для того, щоб забезпечити питною водою місто-курорт Трускавець, яке стрімко розвивалося радянською владою і страждало від дефіциту прісної води.
2. Стратегічний статус
Водойма офіційно визначена як стратегічний об’єкт критичної інфраструктури. Протягом десятиліть воно покривало значну частину потреб міста в питній воді. Його об’єм за проектом становить понад 3 мільйони кубічних метрів, а площа дзеркала — понад 30 гектарів.
3. Унікальне природне наповнення
Водосховище унікальне тим, що наповнюється виключно природним шляхом — за рахунок чистих гірських струмків Карпатського передгір’я та річки Воротище. Будь-яке втручання в русло річки або буріння свердловин вище за течією автоматично позбавляє озеро притоку води.
4. Хронічна проблема обміління (Історія повторюється)
Катастрофічне відступання води від берегів зафіксовано не вперше. Найбільш резонансні випадки сталися у 2019-2020 роках, коли через посуху та замулення дна рівень води впав до історичного мінімуму, оголивши сотні метрів потрісканої землі. Тоді місто частково переходило на закупівлю артезіанської води з Гірнянського водозабору у сусіднього Дрогобича.
5. Екологічна цінність та зона відпочинку
Попри те, що водойма є питною і купатись у ній офіційно заборонено, її берегова лінія історично стала улюбленою локацією для прогулянок місцевих жителів та відпочивальників курорту завдяки панорамним краєвидам на гори та ліс навколо.
