Іванків було одним з перших населених пунктів під Києвом, куди увійшли російські війська.
Українські військові звільнили населені пункти Київської області від російських окупантів, яких кремлівський диктатор Путін відправив чинити фактично геноцид в Україні. Але разом із радісною звісткою щодня надходять нові моторошні історії людей, які пережили окупацію ворога.
ТСН розповідає про ситуацію в Іванкові, яке окупанти хотіли використати, як плацдарм для наступу на Київ.
Як окупанти зайшли до селища Іванків
Російські війська спершу вторглися з Білорусі до Чорнобильської зони, а потім оточили Іванків. Саме цю ділянку фронту українські військові називають як найзапеклішим місцем у наступі РФ на Україну. Адже після Іванкова ворогу відкривалася можливість наступати на Київ через Вишгород.
До населеного пункту, де велися потужні бої, Росія стягнула свою техніку й влаштувала місячну блокаду мирним людям.
До яких звірств вдавалася армія Росії в Іванкові
Після того, як Іванків й прилеглі села опинилися під контролем росіян, окупанти почали вдаватися до відвертого терору місцевого населення. Окупанти заблокували усі шляхи, щоб населений пункт залишився без найнеобхіднішого – у людей не було електроенергії, води, продуктів харчування й ліків.
Російські окупанти шукали місцевих мешканців, які працювали або працюють в органах місцевої влади, зокрема у колишній райдержадміністрації. Вони приходили додому до людей групами по 6-8 військових, запитували прізвища.
Місцева жителька, якій вдалось вибратися з цього пекла, розповіла, що окупанти могли розстріляти місцевих тільки за те, що вони вийшли зі свого будинку. За її словами, складалося таке враження, що росіяни стріляли по будинках людей задля розваг.
“Там сидять снайпери, і якщо ти вийшов на вулицю – тебе розстрілюють. Людей, які намагалися доправити гуманітарну допомогу – їжу чи ліки – викрадають або стріляють у ноги, щоб вони не могли піднятись. Іншим людям не надають можливості надати постраждалим медичну допомогу”, – розповідала нам місцева жителька.
Щодо місцевих чоловіків, то тих, хто не мав стосунку до військової служби та могли виконувати фізичну роботу, окупанти викрадали і тримали у полоні – вдень їх залучали до фізичних робіт, а вночі саджали до підвалів.
Крім того, загарбники чавили місцевих бронетехнікою, а під час спроб виїхати із селища – вбивали громадян. Телефони людей, ретельно перевіряли, а деякі без причин – знищували.
“Практично все життя зараз проходить в підвалах. Над ними постійно висить загроза бути знищеними окупантами. В цій місцині дислоковані підрозділи т.зв. “кадирівців”. Саме вони вбивають мирних мешканців, чавлять їх бронетехнікою, викрадають. Під час спроби виїхати із селища попросту вбивають”, – повідомляв журналіст Андрій Цаплієнко.
Крім того, за інформацією журналіста Богдана Амінова, Місцевих жителів, які намагалися займатися волонтерською діяльності, піддали репресіям. За словами очевидців, волонтерський штаб, який намагалися організувати для вирішення гуманітарних проблем, окупанти розігнали. Деяких волонтерів побили і викрали.
Натомість загарбники завербували в Іванкові кілька раніше судимих місцевих та активно з ними співпрацювали.
“Так зване бандформування розповідає окупанту про місцеве населення, зокрема активістів та бізнесменів. Основна їхня “робота” — давати наводку на всіх, хто цікавить ворога. Взамін – вони безкарно грабують будинки, громадські заклади тощо”, — розповідав журналіст.
Також, як повідомляє Богдан Амінов, в одному з сіл біля Іванкова під час окупації російськими солдатами зґвалтовано двох неповнолітних сестер віком 15 та 16 років. Свідки також розповіли про випадки знущань окупантом над жінками, яких витягували з підвалів за волосся.
Також місцеві розповідали, що окупанти вдалися до провокації, організувавши так зване роздавання “гуманітарної допомоги” під камери російського телебачення. У сюжеті для росТБ, як розповів журналіст Андрій Цаплієнко, російські військові нібито “мило спілкуються” з місцевими мешканцями біля фури з їжею. Але насправді за “допомогою” прийшло всього кілька людей.
“Швидше за все це “актори”, які грали на камеру російської пропаганди. Місцеві людей не впізнають, а їхній говір значно відрізняється від іванківського суржика. Достоменно відомо, що місцева лікарня відмовилася приймати “допомогу” у вигляді медикаментів від російського окупанта. Ажіотажу у центрі селища також не було. Щодо самої “гуманітарки” – це переважно українські продукти. Тобто російські окупанти свого не привозили, а натомість роздає награбовані українські товари”, – написав у своєму Telegram журналіст.
Стежте за новинами на Telegram-каналі: https://t.me/Vartonews
