Washington Post: Чи програє війну Путін? Американський політолог Фукуяма налаштований оптимістично

Френсіс Фукуяма, американський політолог сколихнув світ новою статтею, в якій прогнозує: “Росія йде до повної поразки в Україні”.

Фукуяма стверджує, Путін сильно прорахувався, недооцінивши рішучість України чинити опір окупації, крім того, на це у нього немає і достатньо військових ресурсів, аби підпорядкувати собі всю країну. Усе це відбувається на тлі побоювань, що очільник Кремля перебуває у ярості тому продовжує ескалацію та збільшує кількість жертв серед цивільного населення та промисловість. У той час, як Президент України Володимир Зеленський попередив, що ситуація “невідкладна” Фукуяма зберігає оптимізм, і лише щодо швидкої поразки Росії. Він передбачає, що такий результат може мати історичні довгострокові наслідки для всього світу: Поразка Росії виведе із занепаду світову демократію, а дух свободи 1989 року житиме завдяки хоробрим українцям.

Зростання неоліберального авторитаризму по всьому світу – зокрема, і у нас вдома – змусило деяких засумніватися у цій тезі. Тож в інтерв’ю попросив Фукуяму, у якого незабаром вийде нова книга про боротьбу лібералізму, розповісти про свій оптимізм щодо України і майбутнього демократії.

Грег Сарджент (кореспондент): Чому ми не маємо вірити у те, що Росія врешті-решт знищить Україну шляхом масової бійні, вимагаючи якоїсь капітуляції Зеленського з подальшою частковою окупацією та лютим опором?

Френсіс Фукуяма (американский політолог): Росія немає достатньо військовослужбовців аби окупувати Україну і довести її до точки, де вона пішла б на поступки. Це країна з населенням 40 мільйонів, і Путін вже відправив переважну частину своїх військ. Росіянам дуже дорого тримати таку облогу. Щодня вони втрачають велику кількість бронетехніки, людей, боєприпасів. Бойовий дух російської армії вкрай низький.

Грег Сарджент (кореспондент): Тож Ви припускаєте, що настане момент явної поразки Росії? Як це може виглядати?

Френсіс Фукуяма (американский політолог): Є вірогідність, що в певний момент все стане трохи схожим на Сталінград, коли німцям довелося відступати з цього міста: вони не можуть поповнити сили, відійти з позицій, які вони займають, або їх просто знищать.

Грег Сарджент (кореспондент): Ви пишете, що вторгнення Росії вже завдало величезної шкоди світовим авторитарним правим популістам.

Френсіс Фукуяма (американский політолог): Популістський політиці була запроваджена певна моральна ясність. Адже багато з них, зокрема, як Дональд Трамп, зробили вигляд, що вони справді голос народу та координують демократичні пориви. У тоже же час вони фліртують з відкритим авторитаризмом, який тепер перетворився у жахливу війну, де всі бачать, що ця політика веде до військової агресії, загибелі невинних людей. Ось чому кожен із них — окрім Трампа, очевидно, — намагався відмовитися від підтримки, яку вони надали Путіну. Саме з цієї причини кожен із них – за винятком, очевидно, Трампа – намагається відмовитися від підтримки, яку вони надали Путіну.

Грег Сарджент (кореспондент): Такі демагоги, як Такер Карлсон, Джей Ді Венс та інші, справді втратили свою ідеологічну опору. Вони знають, що мають висловлювати занепокоєння з приводу України, але при цьому хочуть продовжувати стверджувати, що в правому націоналізмі немає нічого поганого і що ми не повинні покладатися на будь-який міжнародний порядок для вирішення подібних проблем. Чи настає момент, коли багато хто на Заході розуміє, навіщо нам потрібен ліберальний міжнародний порядок?

Френсіс Фукуяма (американский політолог): У мене є загальна теорія щодо цього популістського моменту. Вона пов’язана із зміною поколінь. Людям дійсно подобається жити в ліберальних суспільствах після того, як вони пережили або жахливий націоналістичний конфлікт (як під час двох світових війн 20 століття), або їм довелося жити за авторитарної диктатури (як жителів Східної Європи та колишнього Радянського Союзу за комунізму). Цей цикл повернувся, наразі з’явилося ціле нове покоління людей, які не цінують ліберальну демократію, тому що вони не випробували альтернативи.

Грег Сарджент (кореспондент): Ви пишете, що поразка Росії відродить демократичний дух в усьому світі. Чи це означає, що ми повинні з оптимізмом дивитися на те, що ця поразка призведе до відродження ліберального міжнародного порядку?

Френсіс Фукуяма (американский політолог): Моя особиста думку полягає у тому, що якщо людей змусити цінувати такі інститути, як НАТО, і той факт, що вони живуть у ліберальних демократіях, ймовірно, це підвищить солідарність, яку відчувають ці демократії. Виклики не зупинятися на Путіні, ще є Китай та ціла купа менших диктаторів по всьому світу. Сподіваюся, ми розробимо механізми співпраці, за допомогою яких демократії зможуть знову стати взаємною підтримкою.

Грег Сарджент (кореспондент): Ви вважаєте, що перемога західного лібералізму створить якусь «нудьгу» зі світом, у якому вирішуються великі питання, і «ностальгію» за світом у грандіозній битві ідей. Цікаво, чи ми спостерігаємо ми щось подібне у надзвичайній підтримці України на Заході? Це масове прийняття цієї можливості знову може стати однією зі сторін ідеологічної боротьби.

Френсіс Фукуяма (американский політолог): Я вважає саме так. Дух 1989 року заснув, і тепер він прокидається знову. Я думаю, що європейцям подобається ідея боротьби за справедливість. За останні 30 років у них не було нічого, крім споживання та бездумних занять середнього класу. До речі, я думаю, що велика частина цього правого популізму керується тією ж нудьгою.

Грег Сарджент (кореспондент): Цікаво, чи відображає це фундаментальний недолік ліберальних демократичних капіталістичних суспільств.

Френсіс Фукуяма (американский політолог): Лібералізм – це доктрина, яка навмисно говорить: «мета політики не в тому, аби служити на користь з метою покращення життя, яке визначається релігійною доктриною, тому що ми не можемо бути впевненими, що це таке. А отже ми погоджуємося терпіти людей, які дуже відрізняються від нас”. Це означає, що кожне ліберальне суспільство, має менше почуття спільноти, ніж суспільство, засноване на одній релігії чи єдиній етнонаціоналістичній традиції. Лібералізм за задумом не дає людям тісного братерства чи сестринства зі своїми співгромадянами.

Грег Сарджент (кореспондент): Наскільки Ви налаштовані на те, що зростання нелібералізму в усьому світі у підсумку не досягне того, чого вони бояться?

Френсіс Фукуяма (американский політолог): Якщо розглядати довгострокову історичну перспективу, то лібералізм у тій чи іншій формі існує із середини XVII століття у відповідь на релігійні війни у ​​Європі. Він відродився у 19-му та на початку 20-го століття зі зростанням європейського націоналізму. У 1945 році всі виглянули зі своїх окопів і зрозуміли: ” Можливо, лібералізм не така вже й погана річ, зрештою. Тому що націоналізм досить жахливий”. Можливо, нам доведеться пройти ще раз через подібний цикл, коли альтернативи лібералізму будуть вивчені, а потім призведуть до катастрофи. Іноді історія влаштована саме так. Це не лінійний процес. Ви повинні пройти через цю боротьбу, перш ніж люди оцінять те, що вони мають.

Грег Сарджент (кореспондент): Схоже, що ви маєте принаймні певний оптимізм – поразка Росії може призвести до досягнення мети – уникнути катаклізмів, які ми спостерігали в минулому?

Френсіс Фукуяма (американский політолог): Гадаю, що це може стати нагадуванням про те, якими є альтернативи лібералізму. Сподіваюся, що нам не доведеться проходити повний цикл жахіття, як це було у 20-му столітті.

Стежте за новинами на Telegram-каналі: https://t.me/Vartonews

Share this post

scroll to top