Чому ми — християнські демократи? Українська Галицька Партія

Команда Української Галицької Партії до ради Дрогобицької ОТГ

Дрогобицький осередок Української Галицької Партій йде на вибори до Дрогобицької ОТГ.

У виборчому бюлетені ми №11 до ради Дрогобицької ОТГ та №8 до Дрогобицької районної ради

УГП у Дрогобичі це середовище громадських активістів, підприємців, вчителів, медиків та ветеранів російсько-української війни, об’єднаних метою відродили довіру громадян до владних інституцій місцевого самоврядування.

Поміж того Українська Галицька Партія – ідеологіна організація, яка притримується християнської демократії.

У цій публікації ми розкжемо вам про те, хто такі християнські демократи.

***

Що таке християнська демократія?

Християнська демократія — це політична ідеологія, що ґрунтується на християнській моралі, та є відокремленою від церкви. У її центрі стоїть розвиток особистості, права людини та справедливисть в усьому, що стосується суспільного життя. Сьогодні християнська демократія пропонує вирішувати більшість соціальних та економічних проблем у той самий спосіб, що його заповідав ще століття тому митрополит Андрей Шептицький.

Чому це важливо?

Саме ідеологія є запорукою того, що партія буде служити людям. Ідеологічні партії мають керунок та моральний запобіжник. Якщо неідеологічні партії прямують за політичною вигодою та волею їхнього лідера, ідеологічні — притримуються курсу, що його містить їхня ідеологія. У нашому випадку — це християнська демократія. Вона вже пересвідчила свою користь і в Німеччині, і в Литві, і в Польщі. А скоро, завдяки нам, розвиватиме Україну.

Християнська демократія як дороговказ

Саме тому, що ми є християнськими демократами, ми єдині політики Галичини, які системно боряться з корупцією у владі та розкраданням землі. Саме тому, що ми є християнськими демократами, ми впроваджуємо програми, що упрозорюють владу й роблять місто дружнім до дітей. Саме тому, що наша ідеологія — це не пусті слова, наших депутатів за їхню наполегливу працю незалежні експерти визнають найефективнішими.

Чому це на часі для Галичини та України?

Християнська демократія виникла в Європі понад сто років тому й зараз є найбільш поширеною політичною ідеологією в Євросоюзі. Саме християнська демократія розбудувала та розвинула повоєнну Європу. Бути амбасадоркою великої родини християнських демократів — це честь для нашої партії. Ми переконані, що християнська демократія не тільки наблизить нас до Європи символічно, а й дасть керунок до розбудови європейського рівня життя.

Відомі християнські демократи та роки їхньої активної діяльності:

  • Конрад Аденауер — Німеччина, 1949 — 1963
  • Ангела Меркель — Німеччина, 1989 — дотепер
  • Лех Валеса — Польща, 1990–1995
  • Вітаус Ландсбергіс — Литва, 1992–2000
  • Дональд Туск — Польща, 2001 — дотепер
  • Альчіде Де Гаспері — Італія, 1911 — 1954
  • Альдо Моро — Італія, 1946 — 1978
  • Робер Шуман — Франція, 1919 — 1968

Головні засади християнської демократії:

Демократія. Громадяни мають змогу впливати на прийняття рішень та змінювати владу в державі правовим шляхом. Для цього необхідні вибори до представницьких органів влади, суспільні дискусії, вільні ЗМІ, розподіл гілок влади, повноцінний нагляд одних над іншими та повноцінна опозиція, що діє в межах закону та задля підвищення суспільного блага.

Популяризм. Для узгодження інтересів різних сегментів суспільства політика має враховувати інтереси якнайширшого кола людей, для чого необхідне бачення суспільства як єдиного організму.

Персоналізм. Суспільство та держава мають служити людині та існують заради забезпечення можливостей для самореалізації громадянина. Запорукою цього є культура взаємоповаги та взаємної відповідальності.

Обмеження влади держави. Держава не має права обмежувати особисту свободу, проте повинна втручатися для захисту суспільства від шкоди, яку можуть завдати ті, хто егоістично переслідує власний інтерес. Держава використовує владу виключно для збільшення суспільного блага. Вона не може розв’язувати проблеми, які вирішуються на рівні сім’ї, парафії чи громади.

Субсидіарність. Центри прийняття рішень мають бути якомога ближче до громадян. Суспільство та держава мають вирішувати лише ті проблеми, які не може вирішити окрема людина чи сім’я самотужки. Транснаціональні органи мають поважати суверенітет держав.

Комунітаризм. Місія людини — не в тому, щоби конкурувати з іншими (як у капіталізмі), ані в тому, щоби бути гвинтиком всесильної держави (як у комунізмі). Місія людини — у реалізації свого потенціалу в малих частинках суспільства — у сім’ї, у професії, у громаді. Саме ці частинки надають суспільству необхідні горизонтальні зв’язки, захищають персональну свободу та сприяють розвитку особистості.

***

#Політична_інформація

Share this post

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

scroll to top