У понеділок, 9 грудня, у Парижі пройшли переговори за участю лідерів України, Росії, Франції та Німеччини. Путін і Зеленський також встигли зустрітися у форматі “віч-на-віч”. Про що домовилися?
Перемовини у Парижі – це перший саміт у нормандському форматі за три роки. Попередній проходив ще за президентства Петра Порошенка, у жовтні 2016 року.
Перша частина сьогоднішньої зустрічі розпочалася о 18.20 за Києвом – лідери країн “нормандської четвірки” говорили близько двох з половиною годин.
Після цього Зеленський і Путін провели окремі перемовини у форматі “віч-на-віч”, а згодом знову приєдналися до Ангели Меркель і Емманюеля Макрона в рамках робочої вечері.
Загалом нормандські переговори тривали майже шість годин.
Розведення і обмін
У комюніке за результатами зустрічі йдеться, що сторони досягли домовленості про обмін полоненими у форматі “всіх на всіх”.
Такий обмін, йдеться в документі, має відбутися вже цього року – до 31 грудня.
Окрім того, сторонам вдалося домовитися про часткове розведення сил на Донбасі.
Українські ЗМІ з посиланням на джерела в українській делегації повідомляли, що Володимир Путін пропонував розвести сили уздовж усієї лінії зіткнення, проте Київ на це не пішов.
Станом на зараз розведення сил вже відбулося у трьох ділянках на Донбасі – Станиці Луганській, Золотому та в районі Петрівського.
Розведення сил на нових ділянках має відбутися до кінця березня.
Отож, такі ключові речі, що увійшли до комюніке:
- повне і всеосяжне припинення вогню до кінця 2019 року;
- оновлення плану розмінування на основі рішення Тристоронньої контактної групи у Мінську від 3 березня 2016 року;
- погоджені три додаткові зони розведення військ до кінця березня 2020 року — не вказані, які саме;
- до кінця року через ТКГ планують здійснити обмін полонених за формулою «всіх на всіх», починаючи з «всі встановлені на всіх встановлених»; до них забезпечать доступ міжнародним організаціям, зокрема Червоного Хреста;
- у межах ТКГ протягом 30 днів має бути погоджено створення новин пунктів пропуску на лінії розмежування;
- спостерігачі ОБСЄ повинні мати повний і безперешкодний доступ по всій території України
Окремий пункт комюніке стосується імплементації політичної частини Мінських домовленостей. Сторони «вважають за необхідне включити «формулу Штайнмаєра» в законодавство України відповідно до її версії, погодженої «нормандською четвіркою» та Тристоронньою контактною групою».
Також сторони домовилися провести наступний саміт у нормандському форматі через чотири місяці.
***
Президент Франції Емманюель Макрон, висутпаючи перед журналістами, зявив:”Нам зараз треба доручити міністрам закордонних справ і радниками узгодити політичні умови, щоби за 4 місяці створити передумови для проведення місцевих виборів”, – заявив він.
Термін проведення самих виборів він не назвав. При проведенні виборів має бути врахована домовленість про формулу Штайнмаєра, наголосив президент Франції.
***
Офіційнийте текст заяви . Джерело – сайт Президента України
Загальні узгоджені висновки Паризького саміту в Нормандському форматі 9 грудня 2019 року
Президент Французької Республіки, Канцлер Федеративної Республіки Німеччина, Президент Російської Федерації та Президент України зустрілися сьогодні в Парижі.
Мінські домовленості (Мінський протокол від 5 вересня 2014 року, Мінський меморандум від 19 вересня 2014 року та Мінський комплекс заходів від 12 лютого 2015 року) продовжують слугувати основою роботи Нормандського формату, держави – члени якого прихильні до їхньої повної імплементації.
Вони наголошують на загальному прагненні до сталої й всеохопної архітектури довіри та безпеки у Європі, заснованій на принципах ОБСЄ, для якої врегулювання конфлікту в Україні є одним із низки важливих кроків.
На цій основі вони вирішили таке:
1. Невідкладні заходи зі стабілізації ситуації в зоні конфлікту:
Сторони віддані повній та всеохопній імплементації режиму припинення вогню, підкріпленого реалізацією всіх необхідних заходів з підтримки режиму припинення вогню до кінця 2019 року.
Вони підтримають розробку та імплементацію оновленого плану з розмінування на основі рішення Тристоронньої контактної групи про протимінну діяльність від 3 березня 2016 року.
Вони підтримають домовленість у рамках Тристоронньої контактної групи щодо трьох додаткових ділянок розведення з метою розведення сил і засобів до кінця березня 2020 року.
Вони заохочують Тристоронню контактну групу сприяти звільненню та обміну утримуваних осіб, пов’язаних з конфліктом, до кінця року на основі принципу «всіх на всіх», починаючи з «усіх встановлених на всіх встановлених», при розумінні, що міжнародним організаціям, включно з Міжнародним комітетом Червоного Хреста (МКЧХ), буде надано повний і безумовний допуск до всіх утримуваних осіб.
Вони підтримають досягнення протягом 30 днів домовленості в рамках Тристоронньої контактної групи про нові пункти пропуску через лінію розмежування.
Вони нагадують, що Спеціальна моніторингова місія (СММ) Організації безпеки і співробітництва в Європі має бути спроможною сприяти зниженню напруженості та просуванню миру, стабільності та безпеки з використанням усіх можливостей мандату (від 21 березня 2014 року) та користуватися безпечним і надійним допуском по всій території України з метою повного виконання свого мандату.
2. Заходи з імплементації політичних положень Мінських угод:
Сторони висловлюють зацікавленість у досягненні домовленостей у рамках Нормандського формату (Н4) і Тристоронньої контактної групи щодо всіх правових аспектів Закону про особливий порядок місцевого самоврядування (про особливий статус) окремих районів Донецької та Луганської областей – як вказано у Комплексі заходів з виконання Мінських домовленостей від 2015 року – з метою забезпечення його функціонування на постійній основі.
Вони вважають за необхідне інкорпорувати «формулу Штайнмаєра» в українське законодавство згідно з версією, узгодженою Н4 та Тристоронньою контактною групою.
3. Подальші кроки:
Вони просять своїх міністрів закордонних справ та політичних радників забезпечити виконання досягнутих домовленостей, і вони погодилися провести ще одну зустріч у цьому форматі впродовж чотирьох місяців стосовно політичних та безпекових умов, серед іншого – для організації місцевих виборів.
