Скільки у Львові жінок у політиці і чи дотримана гендерна рівність у цій сфері взагалі?
У Львові стартувала “Школа нового політикуму”. Поговорили, зокрема, і про політикинь. Розповісти молоді, якою є реальна ситуація у нашому місті погодились депутатки Львівської міської ради Юлія Гвоздович від Української Галицької партії та Уляна Пак (БПП), а також депутатка Львівської обласної ради Парасковія Дворянин.
Зараз у Львівській міській раді не так багато жінок: із 64 депутатів – 17 жінок. У складі кожної фракції переважно тільки одна жінка. Є одна фракція, до якої входять лише чоловіки. Так само невеликий склад серед керівників виконавчих структур ЛМР.
Але жінки на рівних із чоловіками керують районними адміністраціями: серед шести керівників районів три жінки і три чоловіки. Подібна ситуація моделюється на рівні держави, коли жінки, як більш відповідальні, працюють у виконавчих структурах, готують рішення, а чоловіки їх приймають.
“Особисто я є прихильницею гендерних квот для політичних партій. Адже жінок досі треба відтягувати “за вуха” від домашніх обов’язків і спрямовувати їх потенціал для ширшої суспільної користі. Для цього потрібні добрі гідні приклади, що “вона зможе”. На щастя, і у Львові, і в Україні, і у світі таких прикладів стає все більше”, – говорить Юля Гвоздович.
Депутатки також відповіли на запитання молоді. Для прикладу, молода аудиторія цікавилася тим, що вони думають про вживання у нашій мові фемінітивів. Відповіді були різними: хто готовий їх вживати, а хто вагається, але готовий спробувати.
Однак усі погодилися з цікавим аргументом, який навела Юлія Гвоздович. Виявляється, у нас уже давно присутні фемінітиви і ми звикли до них. Це такі як: вчителька, вихователька, прибиральниця. Тепер вже можемо вживати і депутатка, експертка, соціологиня, психологиня тощо.
