Кримінальні провадження не звільняють від мобілізації: адвокат про Остапа Стахіва

Остап Стахів, якому в 2021 році вручили підозру у спробі повалення конституційного ладу, а в 2024 — у шахрайстві та поширенні інформації про розташування підрозділів ЗСУ, підлягає мобілізації.

Про це розповів Суспільному адвокат та кандидат юридичних наук Євген Филипець.

За його словами, відкриті кримінальні провадження не є підставою для звільнення від мобілізації. Статус підозрюваного чи обвинуваченого не передбачає надання відстрочки.

«Може бути вручена підозра і на цьому етапі люди думають, що я не маю відношення до мобілізації. Але мобілізувати таку людину можна. Вироку у справі немає, людина підлягає мобілізації на загальних підставах. Це стосується, власне, і цього кейсу, коли особі була вручена підозра у вчиненні якогось діяння і, відповідно, така особа може бути мобілізована», — пояснює Євген Филипець.

Як зазначає адвокат, заборона комплектувати ЗСУ стосується тих, хто вже має судимість за злочини проти основ національної безпеки. Натомість розгляд справи у його випадку триває. До вироку не можуть мобілізувати лише тих, хто обвинувачується у вчиненні правопорушень за статтями про тяжку та особливо тяжку корупцію.

Адвокат наголошує, що на сьогодні частішають випадки, коли люди використовують мобілізацію, аби призупинити судовий процес у кримінальній справі, адже КПК передбачає таку можливість.

«Такі випадки відбуваються, коли люди йдуть в армію для того, аби не продовжувався судовий розгляд, була оця пауза (на час проходження військової служби, — ред.) в процесі. А стосовно цього кейсу, тут все відбулося навпаки. Тут стосовно особи, яка отримала підозру, стосовно якої є кримінальне провадження, тут відбулася ще й мобілізація. І навздогін цьому відбулося ще й СЗЧ, як сьогодні стверджують, ми не знаємо, чи відкрите кримінальне провадження, чи ні. Але оце СЗЧ теж, власне, буде розслідуватися паралельно стосовно такої особи», — говорить чоловік.

Раніше Остапу Стахіву оголосили підозру за трьома статтями Кримінального кодексу України. Після пікетів проти вакцинації 16 листопада 2021 року Служба безпеки України вручила йому підозру за ст. 109 (Дії, вчинені з метою насильницької зміни конституційного ладу або захоплення державної влади). Суспільне звернулося з запитом до СБУ щодо стану розслідування цього кримінального провадження.

У вересні 2024 року чоловіку повідомили про підозру за ст. 190 (Шахрайство) та ст. 114-2 (Несанкціоноване поширення інформації про розміщення ЗСУ, вчинене в умовах воєнного стану). У грудні того ж року підозрюваний вийшов із СІЗО під заставу в розмірі 908 тисяч гривень. Як розповіла Суспільному начальниця відділу інформаційної політики Львівської обласної прокуратури Ольвія Герляк, досі Стахів з’являвся за викликом до суду.

«Після внесення застави обвинувачений належним чином виконував свої процесуальні обов’язки та з’являвся до суду за його викликом. Процесуальні наслідки щодо явки чи неявки учасників процесу розглядаються судом безпосередньо в засіданнях. Наступне підготовче судове засідання у справі призначене на 11 листопада 2026 року», — повідомила Ольвія Герляк.

Якщо ж Остап Стахів не з’явиться на засідання за викликом, він порушить ще і зобов’язання, визначені запобіжним заходом, пояснює Євген Филипець.

«Застава — це якраз взяття на себе обов’язків, які особа повинна виконувати в межах кримінального провадження. Я думаю, що в цій ситуації, яка зараз відбулася, оця накладка з СЗЧ призведе до того, що таку особу буде оголошено у розшук, це логічно згідно із законом. І коли особа буде затримана повторно і не висловить бажання проходити військову службу, щодо неї застосовується запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. І тоді ці справи всі докупи будуть розслідуватися», — підсумував адвокат.

Що відомо про мобілізацію Остапа Стахіва

31 жовтня 2026 року Остапа Стахіва доставили до одного з районних ТЦК та СП у Львові через порушення правил військового обліку. За інформацією обласного ТЦК, чоловік перебував у розшуку з 6 березня 2026 року. Того ж дня Стахів проходив військово-лікарську комісію.

2 листопада стало відомо, що ВЛК визнала його придатним до військової служби. Наразі він уже служить в одній із бригад Збройних сил України. Про це Суспільному повідомила речниця оперативного командування «Захід» Катерина Литвинчук.

5 листопада Остап Стахів розповів у відеозверненні, що самовільно покинув навчальний центр і прямує в напрямку Львова. Рекрутер відділу рекрутингового штабу 38 окремої бригади морської піхоти Військово-Морських сил ЗСУ Олександр Молодий повідомив Суспільному, що інформацію про відсутність Стахіва передали у військову службу правопорядку.

Що відомо про Остапа Стахіва

Остап Стахів почав займатися політикою в 2005 році. Спочатку він очолив Жидачівську районну організацію партії «Свобода». Через два роки, за списками цієї партії, він балотувався до Верховної Ради. Та його зняли з реєстрації через невказане місце праці.

Далі Остап Стахів очолив Львівський міський осередок «Української партії». Частина членів партії тоді звинуватили Остапа Стахіва в продажі місць у партійному списку. У політсилі коментувати це відмовилися. Потім він балотувався як самовисуванець до обласної ради та Верховної ради, а у 2020 — на голову Львівської громади.

Потім Остап Стахів створив декілька громадських організацій та влаштовував протести на різну тематику. Від початку пандемії він зосередився на одній темі. На своїй Facebook-сторінці Стахів проводив прямі трансляції в яких спростував офіційну інформацію про коронавірус. Також він організовував пікети та влаштовував провокації у ковід-відділеннях лікарень.

У 2023 році Остап Стахів почав організовувати платні курси «Статус. Журналіст», де після 21 дня усім, хто пройшов цей курс, обіцяли видати журналістські посвідчення.

23 травня 2024 року Нацрада з питань телебачення та радіомовлення не підтримала рішення про реєстрацію трьох медіа Остапа Стахіва: «Галицькі вісті», «Ідея і чин», «Правозахисники».

У вересні 2024 року Остапу Стахіву повідомили про підозру за двома статтями Кримінального Кодексу України:

• ч.1 та ч. 2 ст. 190 (шахрайство). Максимальне покарання — позбавлення волі на три роки;
• ч. 2 ст.114-2 (несанкціоноване поширення інформації про розміщення ЗСУ, вчинене в умовах воєнного стану). Максимальне покарання — позбавлення волі на вісім років.

У грудні 2024 року Остап Стахів вийшов із СІЗО під заставу в розмірі 908 тисяч гривень.