Григорій Коссак
У Дрогобичі на вулиці Лесі Українки, біля приміщення, де раніше знаходилась місцева прокуратура, є сквер на якому колись стояла садиба легендарних дрогобичан братів Коссаків. На цій земельній ділянці встановлено пам’ятну таблицю.
Земельна ділянка, де знаходилася садиба Коссаків
Іван, Григорій та Василь Коссаки – українські військові та громадські діячі, січові стрільці, є важливими постатями в українській військовій історії та активними учасниками національно-визвольних змагань 1917-21 рр.
На сайті міської ради опубліковано петицію, автором якої є Юрій Томашук, з вимогою – створити сквер “Садиба родини Коссаків”, виготовити облікову документацію на цей об’єкт культурної спадщини.
З тексту петиції:
“Просимо взяти на облік як об’єкт історії місце розташування історичної садиби родини Коссаків (між будинками 70 та 76 на вулиці Лесі Українки у м. Дрогобичі). Згідно визначених Законом України “Про охорону культурної спадщини” повноважень, наданих органам місцевого самоврядування, просимо :
- Забезпечити виготовлення облікової документації на цей об’єкт культурної спадщини і подати його на занесення до Державного реєстру нерухомих пам’яток України.
- З метою збереження пам’ятного місця, зелених насаджень, покращення благоустрою міста, формування історичної національної пам’яті просимо створити сквер “Садиба родини Коссаків” на земельній ділянці орієнтовною площею 400 кв. м. позаду пам’ятного знаку на вул. Л.Українки.”
Якщо у вас є бажання підтримати цю петицію та зберегти це місце для нащадків, то автори петиції просять віддати свій голос за петицію.
Це можна зробити за посиланням:
Мотивацію авторів цієї петиції можна зрозуміти, адже вільні земельні в центрі Дрогобича – ласий шматок.
Охочі до землі, представники так званої “земельної мафії”, не подивляться на те, що ця земельна ділянка має історичну цінність і безпринципно можуть її комусь продати.
Тим більше у Дрогобичі такі прецеденти вже були, наприклад, історія відчуженням на підставних осіб земельних ділянок на території дендропарку позаду вілли Яроша.
Довідково:
Серед відомих дрогобичан з прізвищем Коссак є також Зенон Коссак (псевдо: «Конашевич», «Сакко», «Тарнавський»), український політичний і військовий діяч, провідний член УВО і ОУН, автор 44-х правил життя українського націоналіста, який героїчно загинув у 1939 році, відстоюючи незалежність Карпатської України в боях проти угорців у районі селища Буштино.
Григорій Коссак
Григорій Коссак – командант УСС, полковник, Начальний командант УГА, у 1931 Коссак разом з братом Василем та відомими українськими політичними і військовими діячами періоду українських національне визвольних змагань 1917-21 Іваном Лизанівським, Миколою Шрагом, Павлом Христюком, Всеволодом Голубовичем, Василем Мазуренком та ін. був заарештований органами НКВС. Звинувачений у приналежності до підпільної терористичної організації «Українського Національного Центру». Був засуджений на 5 років ув’язнення. Спочатку відбував покарання на Соловках, наприкінці 1933 року переведений до Малого Ірбіту на Уралі. Після звільнення у 1937 жив у Москві, викладав німецьку мову на фабриці. У 1938 році заарештований вдруге. 2 березня 1939 р. Військова колегія Верховного суду СРСР засудила Г. Коссака до страти; наступного дня він був розстріляний.
Іван Коссак
Іван Коссак – український військовий і громадський діяч, сотник Легіону Українських Січових Стрільців. Під час українсько-польської війни 1918—1919 як сотник УГА воював на Тернопільщині. Від середини 1919 році — військовий аташе УНР в Західноукраїнському товаристві ліги Націй у Римі. Після невдачі тодішнього етапу Визвольних змагань переїхав до УСРР.
Помер «несподівано» на квартирі Михайла Грушевського.
