Роман Грищук про lifelong learning: “Без постійного навчання ми втрачаємо свою конкурентоспроможність”

Сьогодні постійне навчання, проходження тренінгів, курсів, індивідуальні заняття з викладачами – стає нормою для сучасного суспільства. Постійна освіта є чинником людського розвитку. Постійна освіта, що не припиняється після школи й університету, також є одним із найважливіших аспектів самореалізації. 

ВІ “Активна Громада” проводить інтерв’ю з експертами з різних галузей, народними депутатами, громадськими діячами та активістами.

Разом із Романом Грищуком, народним депутатом України, головою підкомітету з питань освіти впродовж життя та позашкільної освіти комітету Верховної ради з питань освіти, науки та інновацій говорили про “освіту впродовж життя” та важливість постійного навчання і вдосконалення своїх навичок.

Розмову провела виконавча директорка Інституту “Республіка” та співзасновниця ВІ “Активна Громада” Олександра Гліжинська. 

Олександра Гліжинська: Мене зацікавила назва підкомітету: “освіта впродовж життя”. Які особливості роботи в цьому підкомітеті? 

Роман Грищук: Третина робочого часу народного депутата йде на роботу в комітетах. Майже всі нардепи входять в той чи інших комітет. Загалом – комітетів 23. Комітети ж, своєю чергою, розподілені на підкомітети. Поясню на прикладі комітету освіти. У нас є підкомітети: освіти протягом життя, початкової освіти, середньої освіти, освіти на тимчасово окупованих територіях, вищої освіти, професійно-технічної освіти й науки та інновацій. Все що стосується законодавчого регулювання профільних питань – спочатку розглядається у підкомітеті, потім – у комітеті, аж потім – виноситься у ВРУ. 

Олександра Гліжинська: Молодь зараз постійно прагне навчатися, відвідує різноманітні тренінги. Чому наразі важливо говорити про освіту протягом усього життя і що саме ВРУ планує в цьому контексті реформувати?

Роман Грищук: Я б розділив ці дві речі. Перша – в принципі чинна освіта протягом усього життя і друга – діяльність підкомітету. Тому що комітет – це, по суті, лише законодавче регулювання того, що є або стимулювання. У нас зараз немає профільного закону. Тобто, немає визначення, що таке освіта для дорослих, хто такі провайдери освіти для дорослих. Ми живемо в епоху постійних змін. Наші знання старіють. Можливо, навіть, в рази швидше, ніж старіємо ми. Якщо ми не набуваємо нових знань – ми стаємо менш конкурентоспроможними. Навчатися потрібно завжди. Не можна одного разу здобути освіту і на цьому завершити навчання. Освіта протягом життя включає різні поняття: це і додаткові курси, і післядипломна освіта, і самоосвіта. Багато людей проходять курси на різних онлайн-платформах: Coursera, Prometheus тощо. Є ідея про те, що нам потрібен базовий закон “Про освіту дорослих”. З одного боку – він би мав описувати саме поняття. А з іншого боку – робив би якусь державну політику у сфері освіти. Щоб у нас був якийсь орган, який би говорив: дивіться, нам зараз критично важливо підняти медіаграмотність у населення. Ми стикаємося з інформаційними загрозами, гібридною війною, фейками. Є авторка Оксана Мороз, яка написала книжку “Нація овочів”. В книжці йдеться про те, що через величезну кількість дезінформації ми геть не маємо від цього ніякого захисту. Для цього необхідно готувати провайдерів освіти дорослих, тих, хто може цьому навчати. Новий закон міг би ці питання врегулювати. 

Відео розмови можна переглянути на YouTube-каналі ВІ “Активна Громада”. 

Довідка. ВІ “Активна Громада” від Інституту “Республіка” презентує серію навчальних відео та матеріалів “Тиждень з Верховною Радою” у форматі інтерв’ю з народними депутатами в межах проєкту “Парламент та громадяни: відкритий діалог”, який реалізовується за підтримки Програми USAID РАДА, що виконується Фондом Східна Європа. 

Примітка. Місія “Активної Громади”: досягти добробуту через демократичний розвиток громад України. Мета на 2025 рік: активізувати та залучити щонайменше 1% громадян до участі у прийнятті рішень та просуванні реформ в Україні на системній основі для добробуту в громадах України. Ініціатива створена в межах діяльності Інституту “Республіка”. Ми працюємо задля підвищення свідомої активності громадян.

Роман Грищук: законопроєкт “Про публічні консультації” – сильний поштовх для залучення громадян до законотворчої діяльності

Що таке парламентський комітет та чим він займається? В чому різниця між комітетом та підкомітетом? Які основні функції комітетів та підкомітетів ВРУ? В чому полягає законотворча функція комітетів? Чи існує конкуренція між депутатами? 

ВІ “Активна Громада” проводить інтерв’ю з експертами з різних галузей, народними депутатами, громадськими діячами та активістами.

Разом із Романом Грищуком, народним депутатом України, головою підкомітету з питань освіти впродовж життя та позашкільної освіти комітету Верховної ради з питань освіти, науки та інновацій говорили про те, як формуються та діють комітети ВРУ.

Розмову провела виконавча директорка Інституту “Республіка” та співзасновниця ВІ “Активна Громада” Олександра Гліжинська. 

Олександра Гліжинська: Питання щодо діяльності комітетів ВРУ: вони сталі чи змінні і які їхні функції? 

Роман Грищук: Є таке поняття: “предмет відання”. Тобто, комітет може називатися по-різному, але є предмет відання. Наприклад, під час минулого скликання ВРУ комітет називався “комітет освіти і науки”. І туди, до предметів відання входила інтелектуальна власна. Зараз інтелектуальну власність передали на комітет інтелектуального розвитку. Тобто, назва комітету трохи змінилася. В такому плані зміни можуть відбуватися. Але основне – це предмети відання. Все, що стосується освіти – залишилося, а інтелектуальна власність перейшла в інший підкомітет – цифрової трансформації. 

Олександра Гліжинська: Які основні функції комітету і чи має він контролюючу функцію?

Роман Грищук: Контролюючу функцію має кожен народний депутат, я народний депутат. Звичайно, комітет може дати спільне доручення щодо певних дій. Але контролюючу функцію більше виконують Тимчасово-слідчі комісії, які окремо створюються. Якщо нам потрібно розслідувати справу щодо “Укрзалізниці”, вибухи на воєнних базах тощо. Для цього створюються ТСК. Комітет в рамках свого предмету відання може проводити комітетські слухання. Можна також проводити парламентські слухання, але це ширший масштаб. У нас вже було 4 чи 5 різних комітетських слухань, які носять, в тому числі контролюючу функцію. після такого слухання ми можемо давати рішення комітету. Умовно, щодо юридичної освіти: ми переглянули всю юридичну освіту й у нас є висновок комітету про те, яким чином її потрібно реформувати. Або комітетські слухання щодо роботи Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти: ми послухали всіх стейкхолдерів, визначили, що працює, що не працює і що потрібно змінити. Ось такі існують інструменти роботи комітету. 

Олександра Гліжинська: Як формуються комітети? Яким чином відбувається розподіл депутатів до тих чи інших комітетів?

Роман Грищук: У нас цікава історія, тому що була монобільшість і не було коаліційного шляху, коли спочатку створюється коаліція, потім кожна коаліція хоче, щоб у неї була більшість у кожному комітеті. зазвичай, кожна фракція хоче, щоб в кожному комітеті був, як мінімум, один її представник. Це потрібно для того, щоб розуміти, що відбувається у різних сферах. Таким чином, фракція розуміє, яким чином її членам голосувати за той чи інший законопроєкт, який “вийшов в зал”. Комітети є різні: є комітет з питань бюджету, в який входять 34 людини і є комітет з питань свободи слова, в який входять 5 людей. В мене було бажання бути саме в комітеті освіти, я його озвучив під час розподілу. Далі йдуть домовленості щодо того, скільки представників взагалі є у фракції. У нас майже скрізь від “Слуги народу”  – голови комітетів. Є комітет з питань свободи слова, де голова комітету від “ОПЗЖ” і комітет європейської інтеграції, де головою є представниця “Європейської солідарності”. Майже скрізь, якщо голова комітету від однієї партії, то заступник – від іншої. 

Олександра Гліжинська: Чи існує конкуренція між депутатами за певні комітети?

Роман Грищук: Це можна зрозуміти за кількістю депутатів в комітеті. На місцевому рівні найбільш популярний – бюджетний і земельний. Всі інші на місцевому рівні не цікаві обранцям. Конкуренція, звичайно, є. І також є конкуренція на місце голови комітету. 

Олександра Гліжинська: Чи залучають комітети громадян або ключових стейкхолдерів до участі в розробці рішень і як ц зазвичай відбувається?

Роман Грищук: Зазвичай, створюється робоча група. Наприклад, ВРУ приймала закон про базову середню освіту. Попереднє скликання прийняло закон в першому читанні, потім відбулися перевибори і ми вже доводили його до другого читання. Між першим і другим читанням були великі робочі групи, в які входили всі стейкхолдери. Щодо шкіл – було найпростіше. Коли ми готували закон до другого читання, надійшло понад 1 тисячу правок. Робочі групи по 20 – 40 людей (представники міністерств, шкіл, управлінь освіти, батьки, освітній омбудсмен, представники профільних асоціацій, помічники народних депутатів) були долучені до роботи над законопроєктом. 

Олександра Гліжинська: Зараз у Верховній раді знаходиться на голосуванні законопроєкт “Про публічні консультації”. Наскільки цей закон може бути корисним для діяльності комітетів?

Роман Грищук: Цей закон вже декілька скликань підряд громадянське суспільство активно просуває. Ми перше скликання, яке його “винесло в зал”. Це була п’ятниця, останнє голосування і вистачило голосів для того, щоб прийняти його в першому читанні. Я вважаю, що це надзвичайно крутий законопроєкт для громадянського суспільства і нам залишився ще один крок – прийняти його у другому читанні. У багатьох є застереження і питання щодо цього: кожна консультація – це ще одна додаткова інтеракція перед тим, як закон пройде до зали. Є різні ситуації, коли потрібно дуже швидко ухвалити якийсь закон. Є ситуації, коли, навпаки, базовий закон приймається і ось це обговорення ще необхідніше. Звичайно, зараз є багато законів, які проходять громадські слухання. Є депутати, яким вигідно, щоб певний закон був максимально публічним. Якщо правильний, хороший закон, то, навпаки, круто, коли громадськість буде в курсі. Якщо ми приймемо закон “Про публічні консультації”, його підпише Президент, то це буде сильний поштовх для того, щоб громадяни були ще більш залучені до законотворчої діяльності. 

Олександра Гліжинська: Щоб ви побажали нашим глядачам та читачам?

Роман Грищук: Бажаю бути активними громадянами України, слідкувати за роботою законодавчого органу та виконавчої влади в рамках тієї сфери, яка вам цікава і в якій ви розбираєтеся. 

Відео розмови можна переглянути на YouTube-каналі ВІ “Активна Громада”. 

Довідка. ВІ “Активна Громада” від Інституту “Республіка” презентує серію навчальних відео та матеріалів “Тиждень з Верховною Радою” у форматі інтерв’ю з народними депутатами в межах проєкту “Парламент та громадяни: відкритий діалог”, який реалізовується за підтримки Програми USAID РАДА, що виконується Фондом Східна Європа.  
Примітка. Місія “Активної Громади”: досягти добробуту через демократичний розвиток громад України. Мета на 2025 рік: активізувати та залучити щонайменше 1% громадян до участі у прийнятті рішень та просуванні реформ в Україні на системній основі для добробуту в громадах України. Ініціатива створена в межах діяльності Інституту “Республіка”. Ми працюємо задля підвищення свідомої активності громадян.

Share this post

scroll to top