Переконаний, що вже скоро кожен з нас почує наступні фрази: Чому не їси? А хто це з’їсть? Нащо я це готувала/готував? Нащо ми це купували?
Ці питання вартувало б ставити ПЕРЕД купівлею продуктів, щоб потім не виникало жалю за витраченими грошима та їжею, викинутою у смітник.
А тут після свят, після отих гуртових сімейних закупівель продуктів, ніби “на чорний день”… Уявіть, що на нас чекатиме за декілька днів біля смітників?
Численні кульочки-пакетики анексують вулиці нашого міста. Наче якась постапокаліптична картинка, правда?
І якщо бути абсолютно відвертими, то треба визнати, що кожен із нас стабільно і без особливих зусиль збільшує купу сміття на вулиці Гайдамацькій, біля сміттєвих контейнерів, чи навіть гірше: десь у парку, на околиці міста, чи просто у себе на вулиці.
Треба чесно зізнатися собі, що це конкретний “Я” є утворювачем сміття і конкретний “Я” несе відповідальність за те, що з тим сміттям стається далі: розлетиться воно моєю вулицею, поїде на Гайдамацьку, чи розсортується на фракції і використається повторно.
Не працівники комунальних служб, їхній керівник, чи міський голова винні у забрудненості міста, хоча вони теж повинні працювати в напрямку популяризації принципу “нуль відходів”, про який ми поговоримо дещо згодом.
Багато що залежить і від нас – простих мешканців.
Всі ж знають, що чисто там, де не смітять, правда?
Отож, від культури поводження з відходами кожного конкретного мешканця залежить чистота у місті. І перекладати свою відповідальність на третіх осіб, щонайменше, неправильно…
Так, я спокійно можу про це писати, бо і сам колись недбало поводився зі сміттям. Але я спробував змінити свої підходи. І це виявилося не такою важкою справою. На щастя, я сповнений оптимізму та ентузіазму і бачу, що люди, з якими я знайомлюся, з ким я спілкуюсь і переконую переходити на сторону правильного поводження зі сміттям, готові творити зміни!
Тому, беручи до уваги свій особистий досвід і готовність хоча б маленької частини містян до зміни своїх буденних звичок, напишу в який спосіб можна зменшити утворення відходів у своєму домі та повсякденному житті.
Zero waste або нуль відходів
Ви, мабуть, вже чули про такий рух “Zero waste – нуль відходів”.
За визначенням Міжнародного альянсу Zero Waste International: «Zero waste» — це моральна, економічна, ефективна і далекоглядна ціль, спрямована на зміну способу життя людей та заохочення до створення стійких природних циклів, де всі надлишкові матеріали призначені для того, щоб стати ресурсами для інших.
Zero Waste стимулює нас до раціонального використання ресурсів та свідомого споживання.
Філософія Zero Waste дуже просто зображена в піраміді 5R – Refuse (Відмовся), Reduce (Зменшуй), Reuse (Використай знову), Recycle (Сортуй), Rot (Компостуй).
А тепер конкретніше по пунктах.
- Refuse – відмовитися. Це означає: не купувати зайвого, чи не брати зайвого, якщо його пропонують безкоштовно. Це допомагає зекономити: ваші гроші, ресурси Землі та місце вдома.
- Reduce – зменшувати. Мається на увазі зменшувати споживання. Тобто скорочувати використання ресурсів, продуктів, речей, одягу. Знову ж таки: нічого зайвого – тільки необхідне.
- Reuse – використовувати знову. Ті речі, які у вас уже є можна використати повторно. Це, наприклад, знайома всім практика надавати друге життя старому одягу: була футболка – стала тряпка, або був светр – стала сумка, чи було плаття – стала торбинка для покупок… Не забуваймо про секонд-хенд: тут можна знайти хороші речі за гарну ціну. Також повторне використання тісно пов’язане з ремонтом речей: навіщо купувати нове і платити більше, якщо можна полагодити те, що уже є. Не варто забувати про оренду, якщо річ потрібна тимчасово. Якщо ж та чи інша річ придатна до використання, але вам уже не потрібна, то її можна продати, чи віддати на благодійність.
- Recycle – сортувати та утилізовувати. Цінні види відходів потрібно збирати окремо, аби потім здати їх на вторинну переробку. Відсортовані відходи потім стають корисними речами.
- Rot – компостування. Мабуть, знайомий нам всім процес: зібрати органічні відходи на купку, а з часом вони перегниють та стануть добривом для рослин. Дуже просто, адже не потребує нашого втручання: природа сама знає як з цим впоратися. Основне – розділити вдома органічні та неорганічні відходи. Для цього знадобиться ще одне відро для відходів: або звичайне, яке потім ви віднесете на город, поле, чи компостну яму, або спеціальне для конкретного способу компостування. В будь якому випадку, розділяючи органіку та інші типи відходів, ви забудете про протікання сміттєвого пакета, неприємний запах та частого викидання сміття з дому, оскільки органічні відходи часто складають до 60% вмісту сміттєвого відра.
Зрозуміло, що одразу радикально змінити свої звички і почати жити в стилі “нуль відходів” неможливо. Але поступово ви можете впроваджувати дрібні зміни. Наприклад, не брати зайвого пакетика в супермаркеті; під час розпродажів взяти себе в руки і не купляти все підряд лише через напис “акція”; зламану парасольку відремонтувати і продовжувати нею користуватися; пляшку з-під води не кидати в загальне сміття, а стиснути і віднести до спеціального контейнера-“сітки”; поставити вдома друге сміттєве відро для органічних відходів та почати компостувати.
Можливо, ви скажете, що це надто маленькі кроки, але й океан складається з мільйонів краплинок.
Святослав Степ’як
