Головне – ціна і якість
Тендерні комітети у прийнятті рішень мають керуватися двома критеріями. Перший – ціна закупівлі, другий – якість надання послуг чи товару, який купують.
Адекватна ціна та якість послуг чи товару економлять значні кошти для бюджету, відтак фінансова спроможність держави чи громади зростає. Це основний принцип роботи порталу ProZorro, через який вже кілька років проводять державні закупівлі.
Завдяки ProZorro, в межах країни вдалося зекономити велетенські кошти. За даними Мінекономрозвитку, за три роки існування система електронних закупівель зекономила державі 86 млрд грн. (станом на 1 серпня 2019 року).
Як (не)зекономити майже мільйон
Нещодавно у Дрогобичі завершилися торги, які проводив Комбінат міського господарства (КМГ).
Предметом закупівлі була бруківка для мощення тротуарів вулиці Грушевського.
Вартість робіт КМГ оцінив у розмірі 3 348 028,80 грн.
У цьому тендері змагалися три підприємства: два дрогобицьких – ТзОВ “ГРЕЙНПЛАСТ-ФАСАД”, ТОВ “Брати” та одне з Червонограда – ПП “ЗАСТАВА”.
Перемогло підприємство “Брати”, яке запропонувало найвищу ціну. Тендерний комітет не зауважив у документації підприємства жодних порушень, тому й віддав перемогу саме йому, незважаючи на те, що ціна доволі висока, якщо порівнювати з двома іншими конкурентами. ТОВ “Брати” виконають роботи за 3 292 000,00 грн.
Інший учасник торгів – “ГРЕЙНПЛАСТ-ФАСАД” – готовий був викласти бруківку за 2 500 000,00, а ПП “ЗАСТАВА” – навіть за 2 412 200,00. Тобто, якби перемогло ПП “Застава”, місто зекономило б 879 800 грн.
Свою відмову обрати переможців, які б зекономили місту майже мільйон гривень, тендерний комітет виклав у відповідному протоколі.
“ГРЕЙНПЛАСТ-ФАСАД” не є переможцем, бо, в результаті розгляду, встановлено, що пропозиція не відповідає умовам тендерної документації, а саме:
– не подано забезпечення тендерної пропозиції у формі електронної банківської гарантії,
– не подано у складі пропозиції лист-погодження щодо виконання умов договору застави та проєкт самого договору застави (забезпечення виконання договору),
– не подано: довідку про виконання аналогічного договору, де зазначено найменування замовника, згідно з таким договором; його адреса та контактний номер телефону; відомості про найменування поставлених товарів; сканкопія аналогічного договору про поставку товарів, необхідних замовнику; відгук / рекомендаційний лист про належне виконання Учасником договору, зазначеного в довідці (оформлений за підписом керівника або уповноваженої особи замовника) (сканований оригінал),
– не подано документи для підтвердження відсутності підстав відмови участі в процедурі закупівлі, відповідно до статті 17 Закону України “Про публічні закупівлі”.
– не подано: паспорт та довідку про присвоєння ідентифікаційного коду на особу/осіб, уповноважених на підписання документів тендерної пропозиції та договору про закупівлю.
І так далі, і так далі. Причин відмовити цьому підприємству близько двадцяти. І взагалі, складається враження, що цей учасник не мав жодного бажання вигравати, а був присутній лише для кількості учасників. Бо той, хто хоче отримати перемогу, подбає про документи, бодай подасть усі, які вимагає тендерний комітет.
Мабуть, у “ГРЕЙНПЛАСТ-ФАСАД” гасло фірми таке – “головне не перемога, а участь”.
Тому можна зробити один висновок: якщо хочете брати участь у тендерах, вигравати, надавати послуги та отримувати за це прибуток – подбайте про документи, не нехтуйте вимогами, які ставить тендерний комітет, якщо, звісно, вони не є дискримінаційними.
А ось у ПП “ЗАСТАВА” причин, за якими забракували підприємство, дуже мало. Всього три. І дві з них точно “цікаві”.
Скажімо, перша:
Тендерний комітет вимагав надати ВІДОМОСТІ з Єдиного державного реєстру підприємств, установ, організацій України. ПП “Застава” надало ВИТЯГ з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. На думку тендерного комітету, ці документи не є тотожними.
Друга:
ПП “Застава” не надав протокол випробувань на товар, а лише протокол випробувань на кам’яні бетонні бортові. Чи можливо, щоб це була помилка, якщо підприємство має 20-річний досвід на цьому ринку? Як би то не було, проте документу, який вимагав КМГ, не було.
Третя причина:
Додатком 4 Тендерної документації, передбачалося подання письмового підтвердження про те, що при підготовці пропозиції та виконанні договору учасники будуть дотримуватися заходів із захисту довкілля. Всупереч зазначеній вимозі, у складі пропозиції було відсутнє таке підтвердження. Поєднання цих трьох факторів забезпечило перемогу ТоВ “Брати”. Відтак, місто додатково витрачає 879 800 грн.
Формально були підстави відмовити підприємству, яке зголосилося виконати роботи дешевше. В цьому тендерний комітет правий.
Можливо, спрацював принцип економічного патріотизму, і це, звісно, річ, яка заслуговує на похвалу. Проте, все ж, є поняття економічної доцільності. Бо Дрогобич точно мав би куди витратити зекономлені понад 800 тисяч гривень.
Нещодавно на сайті міської ради Дрогобича з’явилася інформація, що цього року забрукувати тротуари заплановано до перехрестя вул. “М. Грушевського – В. Винниченка”. Ремонт тротуарів до залізничного вокзалу, через брак коштів, завершать наступного року.
Можливо, бракує саме цієї суми?!
А скільки тендерів відбувається щороку і скільки коштів можна було б ще зекономити, якби керуватися, власне, економічною доцільністю?
Змінюємо правила. Як буде?
Описану ситуацію могли б виправити зміни у правилах публічних закупівель, які Верховна Рада прийняла у вересні 2019 року.
Вони ліквідують тендерні комітети на підприємствах і вводять нову інституцію – тендерних повірених, які займатимуться торгами, несучи персональну відповідальність.
Це має створити максимально якісні умови для впровадження професійної закупівельної діяльності, бо не завжди тендерні комітети мають достатній рівень кваліфікаційної підготовки та й, зрештою, мотивацію якісно виконувати свої обов’язки. Відмова від тендерних комітетів відбудеться з січня 2022 року.
Також прийняті зміни у правилах дозволять бізнесу виправляти помилки у тендерній документації протягом 24 годин. Тобто, бізнес, який переміг в тендері, матиме 24 години на виправлення незначних помилок у тендерній пропозиції. Це дозволить підприємцям не втратити тендер, а держзамовникам – зберегти найбільш економічно вигідну пропозицію. Тобто, додати, скажімо, протокол випробувань чи ВІДОМОСТІ з Єдиного державного реєстру підприємств замість ВИТЯГУ, або ж підтвердження про те, що, при підготовці пропозиції та виконанні договору, учасники будуть дотримуватися заходів із захисту довкілля.
Якби все це було впроваджено вже, бюджет Дрогобича зекономив би 879 800 гривень.
Олег Дьорка
Де історична бруківка з площі Ринок ,1?