Нині її називають найбільшою письменницею Польщі. Її «Бігунів», «Правік та інші часи», «Книги Якова» уже перекладено багатьма мовами, й читають їх мало не на всіх континентах.
Знають її і в Дрогобичі, в якому побувала вже тричі і який зуміла зрозуміти та полюбити.
Пам’ятають дрогобичани і знакову фразу, мовлену торік на Восьмому Фестивалі Бруно Шульца: «Патріотизм, який виключає інших, є великою загрозою. І такий патріотизм просто треба нищити».
Вона – це Ольга Токарчук, польська письменниця, яка сьогодні відзначена Нобелівською премією з літератури за, як зазначає Нобелівський комітет «”уяву оповідачки, яка з енциклопедичною пристрастю представляє перетин кордонів як форму життя» отримала Нобелівську премію за 2018 рік (торік через скандал у Нобелівському комітеті) літературного Нобеля не присуджували).
Разом з Ольгою Токарчук премію за 2019 рік отримає відомий австрійський письменник Петер Гандке.
У повідомленні комітету у повідомленні комітету премії Ольгу Токарчук названо провідним польським прозаїком своєї ґенерації…
В останній день минулорічного Шульцфесту у відновленій Дрогобицькій Хоральній синагозі з ініціативи Ольґи Токарчук відбулася зустріч, присвячена втраченому твору Шульца «Месія», під час якої письменники читали написані спеціально для цієї панелі свої тексти про Месію.
Й після чергового перебування в нашому місті письменниця наголосила: завше повертаюся звідси зарядженою конкретною енергією, яка є стимул до думок, до писання…
Враженнями від прози лавреатки поділився з BBC її український перекладач Остап Сливинський (також учасник дрогобицьких Шульцфестів): “Вона дуже плідна авторка, весь час шукає нових тем, практично неможливо передбачити про що, якою буде її наступна книжка”, – розповідає Остап Сливинський.
За його словами, письменниця є однією з найвідоміших польських авторок в Україні і зачіпає дуже багато важливих тем для сучасного суспільства.
“Роман “Бігуни”, за який вона отримала Букера, – про сучасних волоцюг, постійних мігрантів, які постійно перебувають в пошуку якоїсь зміни, якогось місця для себе, того, щоб вони могли назвати домом, але насправді це вічна нескінченна дорога, це метафора глобальних кочовиків, якими по суті є ми всі”, – зазначає перекладач.
“Її герої – це люди, які однією ногою стоять у нашому звичайному світі, до якого ми всі звикли, а іншою – у світі фантазій, ностальгії, прихованих бажань”, – додає він.
Герої Ольги Токарчук – це часто диваки, маргінали, наділені якимись незвичайними здібностями.
“Наприклад, в її романі “Е.Е” головна героїня – дівчинка з німецької родини у Вроцлаві, яка наділена паранормальними здібностями, вона отримує бонуси завдяки цьому, але й страждає через це”, – розповідає Остап Сливинський.
Дуже часто герої письменниці роблять незрозумілі вчинки, перетинають межу, яка так довго існувала між їхнім сьогоденням і бажаним майбутнім.
“В неї є серед героїв родина, яка їде на відпочинок у Хорватію, і під час відпочинку дружина кудись вирушає і не повертається. Розпадається подружжя, тому що багато років тамувалося взаємне невдоволення”, – розповідає пан Сливинський.
“Або капітан порому, який з’єднує два береги в Північній Європі, який все життя мріяв бути капітаном дальнього плавання. Одного разу він просто відчалює і замість того, щоб йти до протилежного берега, він разом з пасажирами пливе у відкрите море”, – додав перекладач.
Для нас відзначення – цілковито заслужене – нашого друга й (що вельми приємно й багато важить) постійної читачки «Майдану» є великою радістю. Ми щиро вітаємо Ольгу Токарчук із нагородою та зичимо добра та радости творчости та сподіваємося на нові зустрічі.
Довідка:
Ольга Навоя Токарчук ( Olga Nawoja Tokarczuk) народилася в Сулехові (Польща) 29 січня 1962 року – польська прозаїкиня, есеїстка, сценаристка, поетка, психологиня, лавреатка премії «Ніке», Міжнародної Букерівської премії та нагороди імені Альфреда Нобеля за 2018 рік.
Виросла в Сулехові у родині вихідців з України. Згодом разом з батьками переїхала до Кетша, де закінчила загальноосвітній ліцей ім. Норвіда. Випускниця Варшавського університету. Під час навчання опікувалася психічно хворими особами як волонтер.
По студіях працювала психотерапевтом у Валбжиху.
Відколи перші літературні твори набувають популярности, переїздить до Нової Руди й присвячує себе літературній праці. Нині мешкає в Кракові.
Тричі була учасницею Міжнародного Фестивалю Бруно Шульца в Дрогобичі. Останній раз – торік, 2018 року.
Нагороджена численними преміями, зокрема премією Польського товариства книговидавців, премією фундації ім. Костельських (1997), «Паспортом» журналу «Політика», а також кількома номінаціями до літературної премії «Ніке», чотирикратна лауреатка «Читачів Ніке». 2008 року вперше нагороджена цією премією рішенням журі.
У 2018 році за книгу «Бігуни» отримала Міжнародну Букерівську премію.
Ольга Токарчук – п’ята серед польських лауреатів Нобелівської премії з літератури. Раніше цю премію отримали Генрик Сенкевич (1905), Владислав Реймонт (1924), Чеслав Мілош (1980) та Віслава Шимборська (1996).
Світлини – Л. Ґольберґ
